fbpx
– Я її їм, я дихаю цією шерстю і на себе її одягаю, – жаліється Семен, – Квартира – це лотки і мисочки котячі. А запахи які? Мамо! Але вона не вважає це чимось надприродним, або неправильним. Учора притягла восьмого. Уявляєте: вісім котів у квартирі
Моя дружина дуже гарна і добра жінка. Її доброта була одним з головних чинників,
Сімейне життя перетворювалось на фарс. Дружина вже не давала мені спокою узагалі. А тут я дізнаюсь про її минуле і все стало на свої місця
Нещодавно я розлучився. Був одружений 15 років, у мене є улюблена дочка, їй зараз
Розбираючи документи, знайшла стопку листів, адресованих мамі від тата. Читати було цікаво, писав з ніжністю, весь час просив вибачення, питав про мене. В одному листі згадав подарунок – великого ведмедя. Іграшку мені подарували на день народження в 3 класі. Як так? Я знайшла дату, все правильно. Але батька на той час не було вже три роки! Не розуміючи нічого, я переглянула ще раз конверти і зрозуміла, що все моє життя трималось на неправді
Мені 27 років, ми з чоловіком працюємо, п’ятирічний син ходить в садок – все
І ось приходить невістка і повідомляє мені новину: вони з сином мовляв, купили екскурсію, а тут халепа, її мама занедужала. Просить тепер мене з онуком побути, але у мене то вже зустріч призначена. Вона в сльози, екскурсія пропадає, а я така-сяка тільки про себе думаю. І син став на її сторону.
Ніколи не розуміла тих людей, які, при виході на пенсію, ставлять хрест на активному
На столі тортик який мама для господарів дому привезла. Я, от чесно, не встиг сховати. А сусідонька спокійно так собі узяла і тортик різати почала. У нас від такого, аж мову відняло. — Вибачте, – не витримує мама, – Я господарям привезла. Їх вдома немає, можливо по приходу посмакуємо усі разом?
Ми з дружиною, перший час після весілля, жили у її батьків. У тещі була
З чоловіком разом три роки, одружені півтора, є семимісячний син. З самого початку я приховувала наявність у мене своєї квартири. Причини є, але чи продовжувати мовчати?
По-перше, я її здаю і збираю гроші. У нашій країні страхітливий відсоток розлучень, татусі
Найцікавіше, що це саме чоловік наполягав, щоб я подарувала йому ще одну дитину. У нас вже було двоє дітей, і я сумнівалася, чи піднімемо ми третього. Але чоловік заспокоїв, що де двоє, там і троє, а сам через три роки пішов до іншої жінки, молодої і бездітної
Мені 62 роки, на пенсії, живу одна. З чоловіком розлучилася 20 років тому, коли
Тихий стукіт покликав мене до дверей. Там стояла старенька. Не літня пані. А така акуратненько, сухувата старенька. Наша нова сусідка. Ось перший раз її побачила. – Доню, допоможи мені, не можу телефон зарядити. Встромляю, а він все чорний. НЕ заряджається. А мені дуже потрібно доньці зателефонувати
В руках допотопний агрегат, з такою ж зарядкою. Ну чому ж не допомогти? В
Іду учора з роботи додому і бачу попереду невістку, яка вийшла з магазину. Ніби відчула, що кликати її не потрібно. Іду і спостерігаю, що ж вона робити буде. Чесно? Мені аж соромно стало. У нас двір маленький, це якщо вона щоразу так чинить, то що там уже сусіди про нашу родину собі думають? Уже біля під’їзду її наздогнала, а вона ніби й не було нічого: посміхається мило, щось своє розповідає мені
Іду учора з роботи додому і бачу попереду невістку, яка вийшла з магазину. Ніби
– Така душевна, чуйна жінка і одна, – бідкалася мама Володі. – Я, стара кочерга, з’їла щастя свого сина. Ларочко, Бог мені не пробачить. Через мене Володенька без сім’ї і дітей залишився. Хороший син. Він і чоловіком чудовим буде
Володя жив в багатоповерхівці з матір’ю. Обоє вже були немолоді. Матері йшов вісімдесят перший

You cannot copy content of this page