Як ти можеш? Вона ж твоя сестра! Ти її пробач, а потім і тебе, колись пробачать, бо все на світі взаємопов’язане! – сказала тітонька так, ніби її дитина мені каблук у туфлі пошкрябала, а не зробила от таке
Якось до нас приїхала татова двоюрідна сестра та привезла свою доньку місто подивитися, та
Я тримався від неї якнайдалі, щоб не було неприємних ситуацій. Я уникав зустрічей із нею, намагався відмахуватися від спільних свят, навіть сина не хотів їй віддавати. Моїй мамі це не подобалося. А що відчувала теща, мені взагалі було байдуже
Мої друзі розповідали мені про свої тещ ще до того, як я зважився на
Людмила пройшла, навіть не привітавшись. Їй бачте те, як я її зустріла не сподобалось. А я ж нічого такого. Зробила точно так, як до того вчинила вона. Так чому ж тепер не розмовляти?
Людмила мешкає на поверх вище. Ми з нею давно знайомі, раніше навіть дружили, але
Наталка добре знала, якщо Олег не бере слухавки, повертаючись з роботи додому, то він точно із нею
Вже третій рік тягнеться ця їхня історія. Історія краху надій і сподівань, краху віри
Так от, по порядку. Якось до дівчини з’явилися непрохані гості. Вони прибули “як сніг на голову” без попередження і дзвінка. Просто проїздили і вирішили завітати на гостину. На три дні точніше
Нещодавно сусідка по сходовому майданчику, Маринка, розповіла кумедну життєву історію, яка, напевно, траплялася з
Апетит пропав ще на порозі квартири. От буває таке, станеш на порозі і розумієш, що зайти потрібно, а от ноги ж не несуть. Поглянула на тітоньку: інтелігентна, одягнена зі смаком і як кажуть, ніби з картинки. А потім поглянула довкола і аж не по собі стало
Так вийшло, що нещодавно мене запросили родичі до себе у гості. Давно у них
Так він мій батько, – сказала Катерина з металом у голосі, – Дякую, що дбаєте про нього і повірте, як живу істоту мені його, навіть шкода, але на більше від мене не розраховуйте. Можете вважати мене не надто хорошою людиною, тут ваше повне право, але його доля мене абсолютно не обходить. Будьте здорові пані Марино!
— Так він мій батько, – сказала Катерина з металом у голосі, – Дякую,
Діти ще не роздяглися? — Вчепилася йому в рукав Дарина? — Хоча, неважливо! Нехай одягаються назад, ми їдемо до мами. У квартирі залишатися небезпечно!
Сім’я Войтенків поверталася додому після двотижневої відпустки на гірськолижному курорті. Діти, дівчинка і хлопчик,
Женю, годі корчити Шерлока Холмса. Гроші наші і крапка. Викинь цю візитку і краще подумай, який автомобіль візьмемо
Знахідка. — Мишко, мені треба тобі дещо сказати. Я знайшла двадцять тисяч доларів. —
О, як ви «розпаньошилися»? Та я колись пішки ходила на поїзд і ще й сумки тяжкі носила, а ви пару кілометрів проїхати не можете? І не думай про таксі! За ті гроші знаєш скільки можна продуктів купити?
Люба любить їздити, особливо кудись далеко. Сідаєш в автобус і роздивляєшся на будинки, людей,

You cannot copy content of this page