У нас із чоловіком була ідея зустріти Новий рік лише в родинному колі — ми, діти, ну й легенький святковий стіл. Проте, раз уже зовиця намалювалася, я вирішила бодай спробувати накрити щось трохи цікавіше
За день до Нового року мені зателефонувала зовиця: — Привіт! А ви що, завтра
Я не жалітись прийшла, і не справедливості шукати. Розумію, що нічого вже не змінити і навіть винного не знайти. За своє життя я заробила на три квартири і просторий будинок, та от стою нині на вокзалі з однією торбиною у якій вмістилось усе моє життя
Я не жалітись прийшла, і не справедливості шукати. Розумію, що нічого вже не змінити
Та як тут не хвилюватися?! Тринадцять років я з Олегом прожила, як у Бога за пазухою, звикла до розкоші й достатку. Після важкого дитинства та юності з мамою-одиначкою саме Олег витяг нас із бідності, незважаючи на те, що сам був уже успішним підприємцем, а я одинадцятикласницею, яка не мала навіть сукні на випускний. Навідуючись до школи з матеріальною допомогою, Олег і побачив там мене, казав, що закохався з першого погляду
– Юлю, я мушу зникнути на кілька днів. Неприємності з партнерами. Вони позичили мені
Я мала дуже великі пани на свекрушину двокімнатну квартиру. Їй вже не треба, вже їй шістдесят вісім років, то ми там з чоловіком будемо віку доживати, а дітям віддамо свою. І от здогадайтеся, що пішло не так?
Свекруха заміж вийшла! Якби ж то вона тільки заміж вийшла, а вона ще й
Про те, що у сина є наречена я й не знала, кажу чесно. Ну бігав хлопець на танці вечорами, а хто тоді із парубків не підпирав чужі ворота і не просиджував чужі лавочки вечорами?
Про те, що у сина є наречена я й не знала, кажу чесно. Ну
Кажуть, найкраще тісто для вареників і пельменів виходить на мінералці. Тісто ніжне, еластичне, а самі вареники і пельмені не розвалюються, коли їх вариш
Кажуть, найкраще тісто для вареників і пельменів виходить на мінералці. Тісто ніжне, еластичне, а
Треба було мені набагато раніше познайомитися зі свекрухою, тоді б час собі зекономила. Але я вже чекала дитину, коли ми прийшли до неї в гості і там я не могла повірити, що жінка себе так може вести
Звичайно, що я їй не сподобалася. Але це вже таке, я так зрозуміла, що
Всі мені казали аби дітей до себе не брала жити, от всі, але я не слухала
Я не звикла до самотності, розумієте? Я хочу про когось піклуватися, говорити з живою
Я тут бідкаюся, що син не жениться, я вже до всіх дівчат в селі ходила та питала чи не пішли б за мого Вітю, як чую таку новину, що мало з ніг не впала – я вже кілька років, як бабуся!
Звичайно, матір мого онука мені ніколи не подобалася і я не раз про неї
Мені сусідки телефонують, чого я до матері не навідуюся, мовляв, ростила тебе, а ти раз в рік приїхати не хочеш. Так, не хочу і маю на те причини
Але якби так людям в очі сказати, то вони б і не повірили, адже

You cannot copy content of this page