Історії з життя 0
Коли дружина починала такі розмови, Боря відключав слух. Він не чув ні дружину, ні тещу, ні свого батька, який лише одного разу поглянув за бортик колиски. Тільки його мати жалісливо дивилась на Борю і хитала головою. Потім дружина пішла. Боря залишився один з донькою
Боря дітей не хотів. Він навіть і не думав, що коли – небудь він
Історії з життя 0
Щастя випарувалося, залишилася гіркота життя. Син, вже не випадково, а навмисно перетрусив всю батьківську пошту, з’ясував, що рік уже Валька, дружина його друга, шле себе чоловікові. Ми до них два роки тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона й позаздрила
Ми з чоловіком жили щасливо, ростили двох чудових, розумних синів, з боку сім’я виглядала
Історії з життя 0
Я рано встала в той день, тому задрімала. І не відразу зрозуміла, чому вікно раптом виявилося піді мною. Фіни – люди стримані, так що ніяких криків не було, пролунали тільки кілька здавленим вигуків, явно не для друку. Радіо продовжувало тихо грати польку
Тридцять років тому працювала я психологом в північному фінському містечку. Недалеко від полярного кола.
Історії з життя 0
Сьогодні історія була. Приїхали ми до мами. Заходимо в під’їзд, а там сидить хлопчина п’яти років і плаче гіркими сльозами. – Ти чого, – питаю, – ревеш? А він відповідає: – Я до бабусі приїхав. Пішов у двір гуляти, повернувся, а вона двері не відкриває
Я кажу: – Ну і чого соплі бульбашками надувати? Бабуся, напевно, в магазин вийшла,
Історії з життя 0
Сніг йшов всю ніч і навряд чи збирався припиняти свій чарівний політ. Стежинка, яку протоптали люди до дороги була ледве помітна. Ольга підняла комір, натягнула глибше шапку і мало не наступила на щось під ногами. Нахилившись, вона підняла за комір хлопчика років чотирьох, струснула і здивовано запитала, що ж він тут робить
Вставати не хотілося, але … За давньою звичкою Ольга скинула з себе ковдру, перекинулася
Історії з життя 0
Вона і раніше не подобалася моєму чоловікові, а тепер і поготів. А мені завжди говорив, що таких подруг не повинно бути поруч, але я не слухала. Не знаю, як я могла так довго бути настільки сліпою, але те, як вони привітали нас зі святами очі відкрило одразу
Вона і раніше не подобалася моєму чоловікові, а тепер і поготів. А мені завжди
Історії з життя 0
– Був би живий татусь, – сльозами дівчина вистеляла дорогу до свого бажання, – він би мене видав заміж, як годиться. А я хочу і біле плаття, і фотосесію, і машини, і гостей! У мого нареченого батьки тільки за, останнє слово за тобою, мамо. Ну невже ж так важко кредит узяти, якщо ти про моє майбутнє заздалегідь думати не хотіла?
– Ніколи я в чудеса особливо не вірила, – каже Валентина, – та й
Історії з життя 0
Коли я повідомила йому про те, що ми станемо батьками, спочатку він був ошелешений. Але після звик і почав говорити, що воно й на краще, тепер він точно розлучиться, і ми будемо повною сім’єю виховувати дитину. Але ось минуло 9 місяців і ніяких змін. Він ходить туди-сюди, поживе тиждень зі мною і під приводом недуги дружини і необхідності допомогти з дитиною (у них син 7 років) йде до дружини, залишається там на тиждень. Потім йому все це набридає, і він повертається до мене
Я в дуже непростій ситуації. Знаю, що багато хто мене засудить. Але я пишу
Історії з життя 0
Я їм спеціально нічого не кажу і завжди погоджуюся допомогти. Мені незручно відмовляти, адже вони мої діти, а це – рідні внуки. Але вони ж і самі могли б здогадатися. Вони ж знають, що я нездорова. Хіба їм не шкода мене?
Мені 61 рік, я пенсіонер. У мене дві прекрасні доньки і троє чудових онуків.
Історії з життя 0
Ну ось і моя черга прийшла писати і просити поради, хоча я ще зовсім недавно про таке і не думала. Ось пишуть багато про Новорічні і Різдвяні дива, а для мене усе моє життя, то диво
Ну ось і моя черга прийшла писати і просити поради, хоча я ще зовсім

You cannot copy content of this page