За наївністю своєю я вважала, що матір мого чоловіка в нашому житті ролі не гратиме ніякої, а якщо і буде, то мінімальну. Адже як не крути, сім’я у нас окрема, хоч ми й збиралися спочатку жити з нею
За наївністю своєю я вважала, що матір мого чоловіка в нашому житті ролі не
Не встигли за чоловіком закритися двері і затихнути останні слова: «кому ти така треба», як в ті двері почали стукати і проситися
Я була вражена, що так багато охочих, адже на думку мого чоловіка, він робив
Мамині штори
Я ніколи не очікувала, що опинюся в ситуації, де мої власні думки заплутаються настільки,
П’ятдесят я вирішила святкувати в Україні аби там що. Досить з мене чужини, досить дивитися на своїх доньок по телефону, на онучок так само, хочу бути в своїй хаті серед своїх. Та й діти теж мене зачекалися: «Мамо, ми тобі такий сюрприз готуємо!». Сюрприз вийшов на славу…
На заробітки я поїхала, бо вже не витримувала свекрушині порядки та вихваляння, що ми
Я не сподівалася, що мій колишній чоловік таку мені свиню підсуне. Я на нього кращі свої роки витратила, а він мені таке зробив, віддячив? Не міг помовчати? Ну спитав він тебе, чого ти за жінку не борешся, не намагаєшся вернути, а ти що?
Я з Василем прожила п’ять років, як прожила… Проіснувала, де ж я знала, що
Мені з чоловіками чомусь не щастило, але це не означало, що я не робила спробу номер один, два і три, але всі вони були невдалі. То один виявився одруженим, і якби я не побачила фото в гаманці родини, то так би й не дізналася. Звичайно, що я одразу припинила з ним будь-які стосунки.
Далі інший ввесь час бігав до мами, як тільки у нас були якісь непорозуміння
Коли мені мама сказала, що батько вернувся до неї, то я тільки й вимовила: «Невже ти пробачила?». А вона тільки рукою махнула: «Що вже згадувати, життя минуло, я вже й забула все».
– Мамо! Але я не забула! Як він тоді нас покинув, то навіщо зараз
Коли я йшла заміж за Василя то мені заздрили у селі і старі і малі: “Такого хлопця відхопила, такого господаря у домі матимеш”, Хитали головами схвально
— Ти ж справляєшся, а вона  – ні. – сказав чоловік так, ніби оте
Наче все вже явно, як то кажуть всі прикмети на виду: пахниться, зачісується, гантелі купив. І думає, що за двадцять років шлюбу я нічого не помічу чи як?
І стала я перед вибором: як вчинити? Як мудра жінка? А як чинить мудра
Я довго стояла дивлячись у порожню коробку все ще не в силах повірити, що у ній абсолютно нічого немає. Перевернула, навіщось поглянула на дно і знову в середину. Ніби гроші повинні були там з’явитись от прямо вже
Я довго стояла дивлячись у порожню коробку все ще не в силах повірити, що

You cannot copy content of this page