Історії з життя 0
Якби я вам описала Марину, то хіба те, що вона мовчки тримала чоловіка за руку і її погладжувала. Все. А про Петра можу сказати те, що його таки треба було погладжувати, бо характер мав запальний, тому саме така мовчазна і покірна жінка йому й була потрібна. Але який мене сюрприз чекав
Марина і дітей своїх так само ростила в тиші і спокої, від них не
Історії з життя 0
Мою молоду колежанку можна було охарактеризувати одним словом – яскрава. Лариса була справжньою красунею. Її світло-рудувате волосся полум’ям спадало на плечі, а очі, кольору морської хвилі, манили і зачаровували. Юнаки біля неї кружляли, мов бджоли біля квітки. Високі, успішні, самовпевнені залицяльники змагалися за її увагу, та серце Лариси обрало не того, хто міг вразити розкішшю чи статусом
Мою молоду колежанку можна було охарактеризувати одним словом – яскрава. Лариса була справжньою красунею.
Історії з життя 0
Бог мене покарав ідеальною подругою, така, що щодня намальована, сивина зафарбована, діти – відмінники, чоловік все в родину і вона на роботі на гарному рахунку. Підеш до неї на життя жалітися, а вона очима скліпає і питає: «Як так можна жити, а от я…»
А після перерахунку її заслуг, то вже нема й мови про розраду і полегшення,
Історії з життя 0
Знаєте, я сина не виправдовую, але ж це теж не діло, дитину пристарати та потім сидіти в хаті, бо ти мене маєш забезпечувати. Ну, погуляв він з нею разок і що тепер все життя розплачуватися?
Та я так йому й сказала: «Синку, не журися, ми все зробимо». І ми
Історії з життя 0
Марічко, я не можу цього року прийняти всіх. Я вже не маю сил. – мовила Галина ледь не пошепки
Щойно у повітрі запахло наближенням свят, діти почали планувати, як то вони відзначатимуть ті
Історії з життя 0
Сусід вже який день палив щось на городі, та я б і не пішла дивитися, що там, якби не так вже воно заносило мені у вікна.
– Миколо, та скільки можна ото палити? Та вже всі вспокоїлися з тим листям,
Історії з життя 0
Знаєте, мені здається, що моє життя завжди було розділене на “до” і “після”. Тільки от це “до” – це все, ким я могла б стати, а “після” – те, як обернулось моє життя насправді
Знаєте, мені здається, що моє життя завжди було розділене на “до” і “після”. Тільки
Історії з життя 0
Коли моя донька повідомила що сватам жити буквально ніде, я одразу сказала, аби кликала їх у наш дім. Мова була про певний період, доки знайдуть роботу і зберуть гроші на будинок, хай і невеликий у нашому селі
Коли моя донька повідомила що сватам жити буквально ніде, я одразу сказала, аби кликала
Історії з життя 0
Я така була закохана в Романа, що мірилом, хіба, може бути моє прагнення його вразити. Тож уявіть колишні двадцятиградусні морози і мене в тоненьких капронках, літньому платті і зверху коротка шубка, обов’язково розстібнута, ну й без шапки, саме собою зрозуміло.
Як бачите, любила я шалено і думала, що маю шанс на таке ж взаємне
Історії з життя 0
Я думала, що зловила Бога за бороду і лише сміялася, коли мої подруги мені казали, що варто подумати, перш ніж виходити за нього заміж. «Дівчата, заздріть мовчки», – щасливо сміялася я показуючи на пальці обручку
Мама мною пишалася: – Доню, ти вміло розпорядилася своєю красою, твій чоловік буде довіку

You cannot copy content of this page