Історії з життя 0
Не знаю чи рідного сина так би я виховала, бо вже перед собою бачила приклад багатьох дітей, адже я працювала вчителькою. Наче в школі були одні, а потім через роки і не впізнаєш. Та ж була історія з моєю сестрою
Ми з Вірою мали невелику різницю у віці, що там тих трьох років, але
Історії з життя 0
Чи то я вже в такому віці, чи якась інша оказія, але те, що дратувало в першому чоловікові, з другим принесло лише радість і умиротворення
Я вийшла заміж не аж такою молодою, одразу після інституту. Приїхала в село вчителювати
Історії з життя 0
Зоряна вийшла із дому і глибоко вдихнула рідного повітря: “Яка краса” – сказала голосно сама собі. За парканом почулось якесь шарудіння. Можна було б подумати, що там кіт, чи курка, але не з такими сусідами. “Доброго ранку, тітко Килино!” – голосно привіталась Зоряна. Та бідося аж підскочила, бо де сподівалась, що її побачать от тут під високим глухим парканом та в кущах малини? “Приїхала?” – робить здивований погляд, – “А я вже думала що у нас нова сусідка.” – протягнула і дивиться, як же Зоряна відреагує
Зоряна вийшла із дому і глибоко вдихнула рідного повітря: “Яка краса” – сказала голосно
Історії з життя 0
Знаєте, мене обурило те, скільки в тих словах було гонору, бо мені й справді корона б не впала і я з самого малку звикла працювати. Але те, як чоловік це подав, а свекруха припечатала не лишило мені іншого вибору
Я росла в звичайній родині, мама змалку мене всього вчила, бо ж я маю
Історії з життя 0
Ще на дев’ятий день, як обід по свекрусі справляла, то ловила на собі якісь дивні погляди запрошених. Хто дивився і головою хитав, хто при погляді на мене зітхав гірко. Лиш коли ми вийшли із кафе, підійшов староста і сказав з жалем: “Ти, напевне, нічого й не знаєш, так?”
Ще на дев’ятий день, як обід по свекрусі справляла, то ловила на собі якісь
Історії з життя 0
А що із домом робитимемо, – запитую я у сестри і вже й дихнути лячно, бо від її відповіді залежить так багато. Я продавати його не хотіла, а утримувати не могла б. Та й половину за нього сестрі виплатити, де кошти узяти? Аня підвела свої заплакані очі і протягнула здивовано: “Продавати?”
— А що із домом робитимемо, – запитую я у сестри і вже й
Історії з життя 0
“Іро, ну ти ж знову зносила чергову пару кросівок, так?” — засміявся Ростислав, поглядаючи на мене. “Тобі взуття недокупишся! Ходиш дуже неакуратно, підошву вічно обдираєш. Це ж треба так на все наступати!”
Цих вихідних ми з Ростиславом були в гостях у наших друзів. Звичайні такі зустрічі:
Історії з життя 0
Не знаю чи була б щаслива з Олегом, але його мати доклала усіх зусиль аби цього не сталося. Чомусь їй, киянці, стало дуже принциповим, аби не приписати у своїй квартирі провінціалку, тобто мене. І от що з того вийшло
Я родом з невеликого села, хоч і столичного регіону, поїхала вчитися в Київ і
Історії з життя 0
Я опинилася в такій дивній ситуації, що спочатку я навіть не зрозуміла, що відбувається, бо наче якийсь перемикач вимкнули і я вже й не знаю, ні як мене звати, ні де я живу. А що робити – не розумію. Я навіть не можу сформулювати, що ж зі мною сталося, щоб когось попросити про допомогу
І в такому стані я сіла на лавочку і наче та риба хапала повітря
Історії з життя 0
Отримавши роботу на круїзному лайнері, Ліля аж світилася щастям: заробить достатньо грошей і купить собі омріяну червону Теслу. Одне бентежило дівчину: її поставили працювати в парі з хлопцем Томасом, родом із портового містечка Мосселбей, що на півдні Африки. Проте він без акценту розмовляв англійською, тож проблем зі спілкуванням не могло бути
Отримавши роботу на круїзному лайнері, Ліля аж світилася щастям: заробить достатньо грошей і купить

You cannot copy content of this page