Я й сама тітку Ліду не дуже любила, все прийде наче той ревізор і починає перевіряти, як ми коло всього пораємося, і все це під коментарі, що у неї все краще та більше, а все через те, що ми лінуємося і нас так наша мама, а її сестра, навчила
– Бо ти, Юстино, завжди була біля панської роботи, папірці переставляла в конторі, а
Як малим був мій Арсеній, то все в мене випитувався, я йому наче розкривала суть речей і дуже хотіла аби він дивився на світ моїми очима. А тепер, коли він таке чинить у своєму житті, я ніяк не можу до нього достукатися і не розумію, чому так
Мій син женився з гарною дівчиною, Оленка мені подобається, бо така хазяйновита і домашня
Мені було дуже дивно, коли сваха майбутня не до себе запросила на знайомство, а до нас на гостину прийшла. То ж сватання мало бути, я збиралась до них, а не гостей приймати. Однак, то був лиш початок цікавого, бо за пів години спілкування я вже дивилась на сина в усі очі. Видно було, що й він вражений
Мені було дуже дивно, коли сваха майбутня не до себе запросила на знайомство, а
У свої тридцять років я вже багато встигла: попрацювати на столичному підприємстві після вишу, вийти заміж  за киянина, народити синочка, розлучитися з чоловіком і переїхати із восьмирічним Матвійком у рідний Житомир до маминої квартири. Життя треба було починати з нової сторінки, позбавитися важких спогадів, знайти роботу і школу для сина, дбати про благополуччя рідних, а своє особисте життя поставити на паузу
У свої тридцять років я вже багато встигла: попрацювати на столичному підприємстві після вишу,
Мене побачене збентежило і якось образило. Вже стала пильніше придивлятись до речей у домі свахи і багато із них таки впізнала. Їхала додому і дороги не бачила. Як то розуміти узагалі?
Мене побачене збентежило і якось образило. Вже стала пильніше придивлятись до речей у домі
Я не знаю від чого це залежить – чи то мудрість на Катерину неждано нагрянула, чи то просто людина так все сприймає, бо має такий характер, бо я б точно на собі волосся рвала, якби таке трапилося зі мною
З Катею ми вчилися в одному класі, коли ж я подалася в місто, щоб
Марино, а чого то Ромка додому привіз купу речей брудних? – замість привітання чую в трубці невдоволений голос свекрухи, – Дівчино, ти ж жінка і дружина, господиня у домі, як це так: випрати речі собі і чоловіку, а Ромку навіть не запитати, чи має що брудне? Та й схуд він. Чого то ти його не годуєш нормально?
Марино, а чого то Ромка додому привіз купу речей брудних? – замість привітання чую
Я все життя мріяла про власний будинок. Жили ми втрьох із чоловіком Олегом і восьмирічним сином Ігорем в невеликій квартирі в передмісті Вінниці. Чоловік працював експедитором, я вчителювала в селі. Тож зарплати в нас були невисокі, а бажання великі, тому ми жили скромно й економно, поки батьки чоловіка не подарували нам ділянку в селі, в яке  я щоранку добиралася на роботу в школу. Відтоді в нас визріло рішення продати квартиру, докласти грошей та розпочати будівництво власної оселі
Я все життя мріяла про власний будинок. Жили ми втрьох із чоловіком Олегом і
Я не розумію, на чому в місті може чоловік з жінкою сваритися? Та прийшов в чисту теплу хату, на кухні вже смачним пахне, всівся перед телевізором і жуєш, далі в тепле ліжко і хропиш. Але ж ні, мої вирішили, що вони не підходить один одному! Як це називається – не сходяться характерами
І це ще я дізналася на початковій стадії, наче все почалося через те, що
А чому я маю думати про наслідки, а не батько, який же чимось думав, коли йшов з родини? А тепер я маю забирати його сина? А він навіть до мами не прийшов на поминки
Скажете, що мене має совість непокоїти? Може, але де совість в тата, його дружини?

You cannot copy content of this page