Мама дивиться на мене величезними очима “брат” схрестивши руки, теж поглядав звисока – обоє з неприкритою відразою і відвертою зневагою чекали, що ж то я їм скажу. Однак, як тільки зрозуміли. що ж саме мене привело, так одразу ж і заспівали соловейками. Навіть, сльозу мама пустила а братик у дім запросив і сестрою назвав, а не ” А це ти?”
Мама дивиться на мене величезними очима “брат” схрестивши руки, теж поглядав звисока – обоє
На початку мого шлюбу з Ігорем я була тендітною і ніжною. Але після першої дитини щось в мені сталося і я ніяк не могла вернутися в свій розмір. Що я лише не робила, наче й скидала вагу, але через кілька місяців долучалося ще стільки ж. Чоловік зі словами не крився і казав мені в очі, що не хоче зі мною жити, бо не хоче мене бачити.
– Що з тобою сталося? Та ти така, що я в одній кімнаті бути
Я вже в тому віці, коли слова не грають ніякої ролі, а інколи хіба для сміху, бо прикриваються ними, як тими фіговими листочками, лиш би ціну собі набити. От взяти мене, я мию підлогу в ресторані, то знайте, що я клінінг-менеджер і не через те, що я дуже ретельно виконую свої обов’язки, а через те, що то ресторан з п’ятьма зірками. Само собою, що зарплата, як в тризірковому, того й кажу, що слова давно перестали мати вагу.
І чим більше я працюю по весіллях, тим більше в тому переконуюся. Бо як
Коли чоловік від мене йшов, то казав, що просто не думав, що я така меркантильна, все мені гроші треба і гроші
А я ще візьми і фігуру стратила, бо ж двоє дітей ця фігура подужала,
Чоловік аж осип, так горланив у трубку. Він давно кликав мене додому, а останні події лиш переконали його у власній правоті. Головою я прекрасно розумію, що він таки правий і що я повинна їхати. Однак, зважаючи на перспективи бачу, що нічого хорошого тоді мою маму не чекає
Чоловік аж осип, так горланив у трубку. Він давно кликав мене додому, а останні
Так, невістка так мені за всі ці роки не сподобалася, але я не сподівалася, що вона таке робить з моїм сином! Та це просто на голову не налазить і, що головне, навіть до такого додуматися мені важко, а вона ж щодня на те дивиться і їй добре, її нічого не муляє.
Отож, прийшла я до них, привела онучку з садочка, син якраз був у рейсі,
Серце мені стискалося, коли я бачила, як мій син няньчиться з фактично чужою дитиною. Такий мене жаль огортав, що чуже, нагуляне він має ростити і не кажіть, що чужих дітей не буває!
Невістка від когось привела, натішилася, то був розум життя давати, а ростити, то знову
Напевне, було мені мовчати і не ділитись із мамою своєю радістю. Не мала б я тепер повну голову клопоту і переживань. Слухаю її і розумію, що напевне, вона таки права. А з іншого боку, можливо й ні
Напевне, було мені мовчати і не ділитись із мамою своєю радістю. Не мала б
Особисте життя моєї свекрухи вилазить мені боком і я не розумію, чому саме я маю найбільше від цього потерпати? Я не можу ні на роботу втекти, як чоловік, бо у мене семимісячна дитина, а приймати її та вислуховувати жалі на життя, яке проминуло, я просто не маю часу!
Мені шкода кожної хвилини, яку я витрачаю на докучливу свекруху, бо я за той
Чує моє серце, що син мій прийде старість доживати до мене. Йому зараз п’ятдесят років і він почав будувати власну хату, хоч я йому сто разів казала про те, що давно так треба було зробити, ще, коли лиш він оженився на Раї!
– Миколко, поки ти молодий, то будуй хату, бо ти для них будеш довіку

You cannot copy content of this page