Мати моя мені завжди казала, що я «причіп», який вона б радо скинула та не може, бо совість не дозволяє. Але так ставитися до мене, видно, дозволяла, адже, як тільки вона вдруге вискочила заміж, то нянькою її дитині була я. Її мало хвилювало чи хочеться мені на вулицю до подруг, я мала сидіти з дитиною, щоб її новий чоловік не дратувався через те, що дитина вередує.
Саме маленький Дмитрик вперше дав мені відчуття, що мене люблять, він обіймав мене рученятами
Дзвінок чоловіка не передрікав нічого хорошого, тож я й трубку брати довго не хотіла. Я точно знала що почую, але він мене здивував – цього разу поставив ультиматум. Я не мала іншого вибору, тож набрала сестру. Знала я що Галина не прилетить до матері, мусила вигадувати щось
Дзвінок чоловіка не передрікав нічого хорошого, тож я й трубку брати довго не хотіла.
Мене мама інакше не називала, як плямою на їхньому бездоганному роду, мовляв, ростили мене, леліяли, а я он як з ними. Я росла в лікарській родині, де дідусь і бабуся були лікарями, тато був лікарем, а мама була медсестрою.
Тому моя доля була визначена – я теж поступила в медичне. Але вчилася я
Свекруха всі двадцять три роки лізла в нашу сім’ю зі своїми цінними порадами, все їй було не так і не те, тому на слова «приємні» вона не скупилася. Але я від неї такого й не чула, як вона почала мені виговорювати після того, як я пішла на сватання з сином без чоловіка.
– Та ти нашу всю родину підставила, та як про нас свати подумають! Ти
Алевтина Василівна в двадцять шість років залишилась вдовою і все своє життя присвятила сину Юрію, допомогла йому з освітою, з творчим розвитком і роботою. Коли в 30-річного хлопця було всього достатньо, що потрібно молодій людині для нормального життя, він зустрів дівчину Марину і вирішив з нею одружитися. Однак мама вирішила, що женитися йому ще зарано, бо тільки почався його кар’єрний ріст, а сім’я стане на перешкоді зайняти вищу посаду. Та Юрій чи не вперше в житті її не послухав
Непорозумінь між мамою та сином побільшало вже в день весілля. Після першого весільного танцю
Я як побачила куди мій син гроші діває, то вже вирішила остаточно, що від мене він ні копійки не отримає. То я тут батрачу на чужині, а він отак фітькає? Е ні, так не буде!
Доля моя така ж як і тисяч наших жінок – стала в родині за
Я зайшла на кухню і очам не повірила – на столі вечеря, в вазі квіти і чоловік, який мило усміхається
– Дарино, мий руки і вечеряти. Я вже тебе зачекався, – сказав він і
Вирішила я звести з чоловіком рахунки. Так, саме звести, бо розходитися я не планувала, адже у нас діти, хоч і великі, але й і вчити їх на щось треба і далі й одружувати прийдеться
Та й Мирон теж не планував йти з родини, він собі так просто звик
Нас у батьків троє, але вже так випало, що останні роки саме я коло тата і мами була. Добре, що і діти і чоловік усе розуміють і ми разом батькам моїм допомагаємо у всьому, втім, як і батькам чоловіка. Однак, після того, як на гостину до тата і мами сестра із братом мої завітали, я вже й не знаю, чи переступлю поріг батьківського дому
Нас у батьків троє, але вже так випало, що останні роки саме я коло
Коли ще й сестра чоловікова до свекрухи в квартиру переїхала, усім стало тісно. Почались непорозуміння, бо ж на сорока квадратах семеро людей жило, а тут, ще й чоловік мій занедужав. Рішення їхати на заробітки було для мене очевидним. П’ятий рік я тут, думала, що складаю гроші нам на житло, а виявилось, що пішло все геть іншій людині
Коли ще й сестра чоловікова до свекрухи в квартиру переїхала, усім стало тісно. Почались

You cannot copy content of this page