Я з нетерпінням чекаю, коли обірветься та остання ниточка, яка поєднує мене з Україною. Все моє життя тут, в Португалії, тут мій другий чоловік, тут моя донька від першого шлюбу знайшла своє щастя. Вдома лише мама, якій вже вісімдесят п’ять років, але вона ще при добрій пам’яті
Коли я раз в два роки їду в Україну, то не відчуваю ніякого трепету,
Я з тих жінок, які чоловікові довіряють. Знаєте, в якийсь момент, коли вже весь манікюр обгризений, все солодке в хаті з’їдене, всі припущення допущені, а чоловіка ще нема з роботи, я вирішила з ним серйозно поговорити. (В ті роки мобільних не було, а телефонувати на роботу я не сміла)
Отож, я вирішали, що мої нерви не залізні і поговорила з чоловіком: – Мироне,
Коли донька зятя майбутнього для знайомства у наш дім привезла, я одразу здивувалась тому, як він себе поводив. Однак. донька мене тихенько до іншої кімнати відвела і все пояснила: ” Мамо, Тарас кругла сирота, тож будь поблажливішою, він не все вміє і знає. З часом усього навчиться”. Однак, уже на третій день перебування у нас родича майбутнього, мій чоловік його за двері вистатив і заборонив донці навіть ім’я його згадувати
Коли донька зятя майбутнього для знайомства у наш дім привезла, я одразу здивувалась тому,
Коли я чоловікові заговорила про прийомну дитину, то він одразу почав мені казати, що невідомо-що з неї вийде, який він мені тільки випадків не приводив як доказ
– А все гени!, – казав він мені таким голосом, що мороз йшов по
Того дня, я к і завжди, зателефонувала до свекрухи повідомити, що везу їй онуків. Хотіла сказати, що діткам приготувати на обід і сніданок, але і слова мовити не встигла, адже Ангеліна Петрівна раптом почала горланити в трубку. Я була за кермом і довелось авто зупинити. адже почуте мене вкрай здивувало
Того дня, я к і завжди, зателефонувала до свекрухи повідомити, що везу їй онуків.
Як тільки тітці Ніні зле стало і вона злягла, до мене зателефонувала староста села: “Марино, на тебе є скарга. Кажуть, Ніна Олександрівна не в належних умовах у тебе перебуває, чекай комісію”. Першою прибігла моя сестра двоюрідна, ну а потім і братик, але не для того, аби маму відвідати
Як тільки тітці Ніні зле стало і вона злягла, до мене зателефонувала староста села:
Хоч мені й мама, і подруги, і діти говорили аби я забула за чоловіка, подякувала Богу і жила далі, але я просто хотіла його вернути додому і все
Я не розуміла, чому всі такі одностайні, що людину, яку я люблю і з
Така вже свекруха моїй донці попала, що борони Боже. Не раз я її просила не втручатись у молоду сім’ю. але вона там була із руками із ногами. Таки забрала свого синочка, розлучила дітей. І так мені стало прикро, такий жаль мене узяв, що вирішила я того просто так не спускати. Як квартиру продавали і речі ділили, то я добре слідкувала, аби вони нашого до рук не прибрали
Така вже свекруха моїй донці попала, що борони Боже. Не раз я її просила
Я прийшла свою доньку розуму повчити, а в результаті сиділа, рота роззявивши і слова не могла сказати проти. Як мені тепер зятя і доньку розсудити, я не знаю, бо історія така банальна, але ж життя одне
Я вважала, що моїй доньці Оксані дуже з чоловіком пощастило, бо Дмитро її любить,
Від цієї фрази я аж стрепенулася! Як? Це мені таке кажуть? Не може цього бути! Яка я вам «бабуся»? А далі включився мозок, накинув спогадів і реальності – так, я бабуся, он у мене й онук є, але ж, коли це все сталося? Я ж така ще молода
Ніколи не мріяла, все життя була реалісткою і ще й інших могла на кпини

You cannot copy content of this page