Я ліпила вареники, як зазвичай – тут з картоплі, там з сиру, а там пельмені. Рівні рядочки пухкеньких горбочків раптом мені почали двоїтися, далі троїтися, а потім в голові виникла думка – доки це все буде?
Доки до мене приходитиме щодня мій молодший син з двома дітьми і невісткою? Щодня
Я чекала на зупинці і краєм вуха слухала розповідь сивого чоловіка про те, яка у нього невдячна донька. Автобус запізнювався і чоловік вже розповідав по якому колу, що така у нього несправедлива доля наприкінці життя. а я тільки усміхалася, бо вчинила б точно так само
– Розумієте, вона мені каже, хто я такий, – розтягував склади чоловік, – Я
Якби мені оцей розум мій теперішній та тоді, як мій син у дім ту дівчину привів. На руках би носила, та до ніг кланялась. Та на той час я була “експертом” із досвідом шлюбу у пів року і вважала себе героїнею тільки тому, що мій син виріс у мужчину поруч мене і моїх батьків
Якби мені оцей розум мій теперішній та тоді, як мій син у дім ту
Була у мого чоловіка подруга дитинства і перше кохання, яка його міцно тримала біля себе і час від часу нагадувала. Це мені не дуже подобалося, бо ж якого милого? Але потім прийшла свекруха і все змінилося
Мій чоловік Юрко ходив хлопцем до тридцяти п’яти років і вже батьки його впали
То що, вже й мені не думати про те, як далі жити, коли сина мого не стало? Чи я не людина з мріями і бажаннями власними? Відколи, скажіть мені, зробити усе по букві закону стало чимось крамольним?
То що, вже й мені не думати про те, як далі жити, коли сина
Як чую оте шаркання капцями поза спиною так аж млосно стає. А як клацне ще й вимикач, так мені вже аж око сіпається. Проходжу на кухню чайник поставити, а вона вже стоїть і сопе незадоволено
Як чую оте шаркання капцями поза спиною так аж млосно стає. А як клацне
Тричі вже до тієї дівчини підходила. слова вже на кінчику язика висіли, але все наважуюсь сказати. Ото як подумаю, що на її місці могла би бути моя донька, так і біжу, аби все розповісти, але підійшовши відчуваю, що вся відвага кудись зникла. Як подумати, то й не моя це справа, а з іншого боку – а хто як не я?
Тричі вже до тієї дівчини підходила. слова вже на кінчику язика висіли, але все
Сказав мені син, що буде одружуватися, а я така проти, така проти, що не можу вам передати. І справа не в тому, як та невістка виглядає, яку освіту має, з якої родини, зовсім не в тому
Розумієте, не може бути таких стосунків між такими молодими людьми. Між тими, що прожили
Надто пізно я покохала свого чоловіка, але ж як тепер все виправити – та ж ніяк уже. Разом віку доживаємо, але вже не те до мене відношення, що було з самого початку
А з самого початку, я свого чоловіка й знати не дуже хотіла, так, ходить
Мама була добра до усіх, крім мене. На людях вона була така чуйна, ніжна, весела, а вдома це були суцільні вимоги та докори – не так стала, не так сіла, взагалі все не таке
Варто було забути якусь дрібничку зробити, то одразу слідувала просто ціла лекція з того,

You cannot copy content of this page