Десь через місяць, як сина мого не стало я в магазині Олю зустріла. ми не вітаємось давно, але про себе я зауважила, що дівчина при надії. Ну, може я й хмикнула тоді, бо ж про себе шкодувала наперед її чоловіка. Але за кілька тижнів до мене стали дивні чутки доходити, аж поки я на власні очі їх підтвердження не побачила
Десь через місяць, як сина мого не стало я в магазині Олю зустріла. ми
Про мою матір говорили всяке, найлагідніше, що вона просто безтолкова. В наш час її б назвали емансипованою, бо вона шукала жіноче щастя і ніяк не могла знайти з нашим батьком. Тому й гуляла з іншими чоловіками, все надіялася, що хтось зробить її щасливою.
Такий побічний продукт, як діти, її якось не хвилював, хіба був аргументом, чому треба
Якось я заснула в шкарпетках. Ні, не змерзла, просто в мене були брудні ноги і замість того аби піти в ванну їх помити, я просто одягла шкарпетки і лягла в ліжко
Кажуть, що важко, коли не маєш підтримки, але я вам скажу більше, важко, коли
Я могла її й не попереджати, але ж то чужа дитина і її мати б могла їй сказати – зупинися, не все так чарівно, як тобі в вуха щебечуть. Але що?- Що казала, що не казала, але вона все-таки піддалася і хай тепер на себе нарікає
То була моя підсобниця Марія, дівчина з сусіднього села, їй було недалеко до роботи,
Як мені тоді серце не краялося? Як це дитину та на подвір’я не пустити? Бачте, тоді мій Сергійко для них був не до пари, не до пари багачам
Мій син любив Інну з дитинства. Я це бачила. Він міг годинами простояти біля
Клянуся, що ніколи б такого не вчинила, якби не впала в остаточний і безповоротний відчай. Ох, як ви ніколи не сиділи на побаченні в сорок два роки, кажучи, що вам максимум тридцять п’ять, а ваш кавалер не крутив головою за молодими, то ви мене й не зрозумієте.
Я просто хочу родину, з чоловіком, який приходитиме на вечерю, обійматиме мене, цілуватиме наших
Я вважала себе дуже щасливою жінкою, але… Якось мені подруга, червоніючи, зізналася, що до неї залицявся Семен. – Ти щось поплутала, – сказала їй я, – Він просто з тобою жартував
Напередодні весілля сина я не спала не лише через те, що купа роботи треба
Коли Дмитро й після третього року не приїхав додому, то вже Оксана не витримала і все йому розказала: – Зізнавайся, не тримай мене тут за бозна-що! Чого ти додому не їдеш? Вже все готово – квартира, ремонт, ми тут?
Не по-людськи якось це все виходить, ой не по-людськи… Як то так не хотіти
Вдома мене зустріла донечка Світланка та Василева спина, лампочка й далі кліпала в коридорі, а на кухні чимось неприємно пахло. – Тато смажив мені яйце!, – похвалилася донька
Сто п’ятдесят разів я хотіла піти від Василя, чесне слово… Господи, чому колись мені
Запечена качка з апельсинами. ну хіба то не та страва заради якої варто удома залишитись. так про це чоловіку і сказала, але його відповідь стала для мене повною несподіванкою. Досі у вухах гуде: “Ти мені хто?”
Ми з Максимом моїм одружилися вже у досить зрілому віці. Йому тоді було 42

You cannot copy content of this page