fbpx
Я вже виходу не мала, бо то була крайня нужда – пішла просити у мами допомоги. Я добре знала, що вона має гроші і чималі, тож та сума для неї не була проблемою. Однак, мама мені відмовила. Більше того, сказала, що я їй ще й подякувати повинна
Я вже виходу не мала, бо то була крайня нужда – пішла просити у
Галя та Олег вирішили відсвяткувати своє новосілля. Хоч роботи залишалося чимало, жити вже було де, а подружжя не могло дочекатися переходин у власну хату. Запросили рідних і друзів. Оля й Тарас були в захваті від вишуканого інтер’єру. Якщо Тарас щиро радів за друзів, то в душі Олі заворушились якісь недобрі почуття злості на саму себе, що не поїхала з Галею в Польщу й не заробила на таку розкіш, а ще заздрість, що подруга випередила її. Весілля Галі й Олега було на три місяці пізніше, й хрестини відповідно були пізніше місяців на чотири, й фундамент під хату подружжя заливало на пів року пізніше, а новосілля, бач, уже справили. А їй, Олі, ще прийдеться якийсь час зі свекрами жити.
Оля й Галя дружили зі шкільної лави. В один рік дівчата вийшли заміж за
Ну хоч на дзвінки не відповідай, або ж номер заміни. Хоча, де я зможу такого зробити від мами рідної? Однак, оці її слова щоденні теж слухати сил немає: “Ти наша єдина надія, Ніночко”
Ну хоч на дзвінки не відповідай, або ж номер заміни. Хоча, де я зможу
І знову мене зустрічають красномовним мовчанням. Свекруха побачивши на порозі зміряла зверхнім поглядом і зайшла в свою кімнату голосно грюкнувши дверима.Чоловік навіть не привітався, не запитав як доїхала. Усім своїм виглядом дають зрозуміти, наскільки ж невдоволені вони тим, що оце я роблю, попри їхню думку
І знову мене зустрічають красномовним мовчанням. Свекруха побачивши на порозі зміряла зверхнім поглядом і
Дійшло до того, що мусила я йти до його колишньої жінки і визнати, що таки була права його мати. Коли мені в очі сказала, що я йому не підходжу, хоча тоді я на це була дуже гостро відреагувала.
Подумати лишень, мені вже п’ятдесят років і все одно свекруха не рада тому, що
Донька овдовіла, а чоловік не хоче їй допомагати і взагалі таке сказав, що хоч стій, хоч падай! Вона наша єдина дитина і він ніколи так себе не вів, а тепер ось таке заявив
Софійка – наша єдина з Максимом донька і він практично її не бачив, бо
Може, я й вчинила не правильно, але вірила, що жінка має бути вдячна чоловікові і тоді вона так не вчинить, як вчинила з моїм сином невістка. Тому й придумала той план і під нього я шукала таку жінку.
Мій син Денис дуже в житті попікся і в свої сорок чотири роки вже
Не хотіла я такої невістки, але син наче був під чарами, бо й хвилини не хотів мене послухати, все йому його Леся була на думці
– Сину, я тебе прошу, ти тільки не одружуйся, бо ти ще такий молодий.
Щоб скласти практику на «відмінно», Іра допізна затримувалася на роботі, аж поки охоронець не йшов зачиняти двері. Якось керівник практики, Іван Олександрович, помітивши в кабінеті в пізній час старанну студентку, запропонував підвезти її додому. Вона чомусь засоромилася, навіщось стала виправдовуватися й вибачатися, але він наполягав, що вже пізно, тож мусить подбати про свою підопічну. Потім така нагода траплялася ще кілька разів. Хоч дівчина розцінювала таке піклування, як велику доброту керівника та його майже батьківську турботу, все ж вирішила більше не засиджуватися на роботі та не давати привід Івану Олександровичу настільки перейматися такою звичайною практиканткою, як вона
Ірина проходила практику в банку. Її керівником був Іван Олександрович, закоренілий 40-річний холостяк, який
Я аж перейматись за здоров’я невістки почала, бо її реакція була надто бурхливою. Якщо можна було би спопелити поглядом Людмила точно зробила би так. замість того, аби похвалити те, що побачила вона буркнула: “Не було куди гроші діти?” і сиділа цілий вечір насуплено
Я аж перейматись за здоров’я невістки почала, бо її реакція була надто бурхливою. Якщо

You cannot copy content of this page