fbpx
Я більше двадцяти років їздила на заробітки, але не далеко і не надовго, старалася аби всі великі свята я була вдома, але й тоді свекруха була мною незадоволена:
– То що ти за стіл такий приготувала? Все холодне, нічого навареного та ти
У моїй сім’ї таке твориться, а все через те, що подруга моя і по сумісництву кума, розійшлася з чоловіком.
Буває, хоч і після двадцяти п’яти років шлюбу, але то життя. Проте, те, що
Я вже виходу не мала, бо то була крайня нужда – пішла просити у мами допомоги. Я добре знала, що вона має гроші і чималі, тож та сума для неї не була проблемою. Однак, мама мені відмовила. Більше того, сказала, що я їй ще й подякувати повинна
Я вже виходу не мала, бо то була крайня нужда – пішла просити у
Галя та Олег вирішили відсвяткувати своє новосілля. Хоч роботи залишалося чимало, жити вже було де, а подружжя не могло дочекатися переходин у власну хату. Запросили рідних і друзів. Оля й Тарас були в захваті від вишуканого інтер’єру. Якщо Тарас щиро радів за друзів, то в душі Олі заворушились якісь недобрі почуття злості на саму себе, що не поїхала з Галею в Польщу й не заробила на таку розкіш, а ще заздрість, що подруга випередила її. Весілля Галі й Олега було на три місяці пізніше, й хрестини відповідно були пізніше місяців на чотири, й фундамент під хату подружжя заливало на пів року пізніше, а новосілля, бач, уже справили. А їй, Олі, ще прийдеться якийсь час зі свекрами жити.
Оля й Галя дружили зі шкільної лави. В один рік дівчата вийшли заміж за
Ну хоч на дзвінки не відповідай, або ж номер заміни. Хоча, де я зможу такого зробити від мами рідної? Однак, оці її слова щоденні теж слухати сил немає: “Ти наша єдина надія, Ніночко”
Ну хоч на дзвінки не відповідай, або ж номер заміни. Хоча, де я зможу
І знову мене зустрічають красномовним мовчанням. Свекруха побачивши на порозі зміряла зверхнім поглядом і зайшла в свою кімнату голосно грюкнувши дверима.Чоловік навіть не привітався, не запитав як доїхала. Усім своїм виглядом дають зрозуміти, наскільки ж невдоволені вони тим, що оце я роблю, попри їхню думку
І знову мене зустрічають красномовним мовчанням. Свекруха побачивши на порозі зміряла зверхнім поглядом і
Дійшло до того, що мусила я йти до його колишньої жінки і визнати, що таки була права його мати. Коли мені в очі сказала, що я йому не підходжу, хоча тоді я на це була дуже гостро відреагувала.
Подумати лишень, мені вже п’ятдесят років і все одно свекруха не рада тому, що
Донька овдовіла, а чоловік не хоче їй допомагати і взагалі таке сказав, що хоч стій, хоч падай! Вона наша єдина дитина і він ніколи так себе не вів, а тепер ось таке заявив
Софійка – наша єдина з Максимом донька і він практично її не бачив, бо
Може, я й вчинила не правильно, але вірила, що жінка має бути вдячна чоловікові і тоді вона так не вчинить, як вчинила з моїм сином невістка. Тому й придумала той план і під нього я шукала таку жінку.
Мій син Денис дуже в житті попікся і в свої сорок чотири роки вже
Не хотіла я такої невістки, але син наче був під чарами, бо й хвилини не хотів мене послухати, все йому його Леся була на думці
– Сину, я тебе прошу, ти тільки не одружуйся, бо ти ще такий молодий.

You cannot copy content of this page