anna

“Відвези мене у притулок”, та “відвези”. “Хто я тобі така? Хто ти мені є?” – повторювала мама Андрія мені щомиті. Ще поки був чоловік живим, то міг на

“У вас все одно копійка не затримується надовго, а йому авто потрібне нове” – мовила сестра чоловіка, коли я зателефонувала для неї, аби поговорити про ситуацію, що склалась.

Про те, що в нареченого є власне житло я звичайно ж знала, однак на гостині ніколи не була. Та вже коли Вадим мені пропозицію зробив і ми із

Мені ті пляцки і котлети будуть довіку згадувати, напевно. Принаймні, свекруха їх точно не забуде ніколи. Бачте, я мусила у єдиний вихідний піднятись о шостій, аби стати їсти

Гроші люблять підрахунок, я так вважаю, і немає нічого надприродного у тому, що я прошу звіту про їх використання. Однак, потрібно було бачити очі моєї свекрухи, прямо таке

Я довго ходила колами і все ніяк не могла зважитись набрати сватів. Дивно, ніби ж вони не праві, а совісно чомусь саме мені було. Та справа не про

Ставлення сватів до мене і донки змінилась одразу, як тільки я на заробітки поїхала. Все частіше мені донька телефонувала і все більше просила. Я вже не витримала і

Після маминого дзвінка я вийняла сімку з телефону і викинула її геть. Зрештою, де я мешкаю вони із сестрою не знають, тож отой шматок пластику був єдиним, що

Я вискочила з авто і побігла до сестри. Ми не бачились усього два тижні, а здавалось – вічність. Підходжу, щось говорю, а вона від мене відвертається і годі.

“Двадцять тисяч? – протягнула донька задумливо. – Ой, а хіба ж то нині гроші, мамо?”. Я сиділа і ротом повітря хапала. І це мені каже жінка через скруту