Головна

anna

Ось уже десять років Микола приходить рівно о десятій годині ранку, і йде під вечір. І не з порожніми руками приходить, а завжди з квітами. Майже кожен день вони гуляють по місту згадуючи свою молодість, ну а потім Ніна годує його гарячим борщем або вареничками. Ну де він ще поїсть? Ну де він ще поп’є ароматний чай з малиновим варенням. Звичайно у своєї Ніночка, яку він любить все своє життя. Звичайно Микола пропонував, і не раз, розписатися з Ніною, але вона ввічливо відмовляла
Історії з життя 0
Бабуся Ніна стояла біля вікна, виглядаючи серед перехожих свого старого знайомого Миколу Сидоровича. Знайомі вони з ним були, навіть лячно подумати, майже сімдесят років. Зі шкільної лави. Сиділи
— Нічого, і у не надто хороших матерів діти виростають. – не витримавши парувала я. – Мій чоловік же виріс якось.
Історії з життя 0
Не розмовляємо зі свекрухою. І я, і чоловік. Вона вважає, що права на сто відсотків, третій рік чекає від нас вибачень. Коротше, ми з нею досі не спілкуємося.
Після переїзду Павло став помічати у Жанни дуже пригнічений настрій, але вона не зізнавалась, в чому справа. Однак на її обличчі було написано, що явно щось не так. Через тиждень дівчина набралася сміливості і розповіла Паші, що на другий день після заселення на мамину квартиру, та підійшла до неї і сказала
Історії з життя 0
Паші ніколи не щастило з дівчатами. Жив він весь цей час з матір’ю, Людмилою Василівною. — Хлопцеві вже 29 років, а він все під маминою опікою, – так
— Ти знайди час, навідати якось молодих, – сказала сусідка після обміну люб’язностями. Щось у її голосі насторожило Лідію Володимирівну. І чому б вона таке сказала? Може не гаразд що у них, а син і зізнаватись не хоче. Тож, найближчими вихідними рушила провідати сина і невістку
Історії з життя 0
Тридцятирічний син Лілії Володимирівни Сергій нарешті одружився. Вона була безмежно рада, так як холостяцьке життя сина її не радувало. Сергій був єдиним і улюбленим сином у матері, але
Незабаром Настя закінчила школу і пішла до інституту. Дочка збиралася закінчити навчання і піти на роботу, але життя склалося інакше. На третьому курсі Настя відчула, що при надії. Кавалер заявив, що дитина не його і просто втік. Донька пережила це все вельми непросто, але ми впорались. Взяла академічну відпустку і ми почали очікувати на появу нашого дива
Історії з життя 0
Ще в молодості я вийшла заміж за багатого чоловіка, відносини складалися відмінно, чоловік любив мене, дарував цінні подарунки, водив в ресторани. Щороку їздили відпочивати за кордон. Через кілька
Сьогодні зустріч шкільних друзів. Як би мені хотілося побачити своїх подруг, які приїдуть з різних куточків країни. Хотіла попросити чоловіка піти разом зі мною. Він був проти і влаштував сцену. Аж піною бризкав. В результаті – образився на мене і ми не розмовляємо.
Історії з життя 0
Сьогодні зустріч шкільних друзів. Як би мені хотілося побачити своїх подруг, які приїдуть з різних куточків країни. Хотіла попросити чоловіка піти разом зі мною. Він просто з себе
— Ти глянь, – прошепотів з образою старший син, – Тата не стало, сама й не знає скільки з того світу назад верталась, а все про малого думає. Байдуже і на тебе, сестро і на мене, – і вже голосно додав знесиленій матері, –  Все з ним добре, мамо! Ситий, доглянутий, твій мізинчик
Історії з життя 0
Людмила Петрівна солодко потягнулась. «Котра ж година, на дворі білий день, а я ще, мов королева, ніжусь». Настінний годинник показував восьму. У коридорі почулись тихі кроки чоловіка. Накинувши
Я не та людина, що буде на кожному розі розповідати про свою сім’ю і скаржитися. Але до цього скоро дійде. Моя невістка так себе поводить, що я в порівнянні з нею просто ангел. Хоча за мною теж по молодості було кілька грішків. Але вони, в порівнянні з «подвигами» дружини мого сина – квіточки
Історії з життя 0
Я не та людина, що буде на кожному розі розповідати про свою сім’ю і скаржитися. Але до цього скоро дійде. Моя невістка так себе поводить, що я в
Ще й дитина на світ не з’явилась, а у нас уже буря в домі. Здається через дрібницю – ім’я, але зійшлись два наші роди не на жарт. У чоловіковій родині традиція – доньок у честь тата нарікати. Маю свекруху Петрину Петрівну (без жартів, її саме так звуть і так по-батькові). Мого чоловіка звуть Микола
Історії з життя 0
Ще й дитина на світ не з’явилась, а у нас уже буря в домі. Здається через дрібницю – ім’я, але зійшлись два наші роди не на жарт. У
Не можу знайти спільної мови з рідною матір’ю. Забрала маму до себе за станом її здоров’я лячно її одну залишати в іншому місті, до якого їду 3 години. Не витримую. Вирішила назад її відправити, але чоловіку перед людьми соромно. А мені як? Ходить по квартирі і капцями по лінолеуму шкраб-шкраб! Продукти у смітті перебирає. Картоплю чистить так, ніби ще й свиня у нас в сараї є – більше зрізає ніж до їжі потрапляє
Історії з життя 0
Не можу знайти спільної мови з рідною матір’ю. Забрала маму до себе за станом її здоров’я лячно її одну залишати в іншому місті, до якого їду 3 години.

You cannot copy content of this page