— А я від учора не їв, мамо. Ти не переймайся я навіть не відчуваю, але я не винен. Просто тітка Тамара казала, щоб я її мамою кликав, а я сказав що не буду, бо моя мама ти і ти на небі, а вона мені чужа. Ти ж сама вчила правду казати, от я й не обманюю, бо ж обіцяв тобі
Петрусик ішов і усе поглядав собі під курточку, ніби боявся, що його найбільший скарб візьме і випарується. Але ні, книжечка була на місці. Нова! Ще пахне свіжою фарбою.
Присоромила безробітного зятя при його дружках, так тепер у моєму ж домі зі мною ніхто не розмовляє. Всі вважають мене винною, а я не розумію чому. Хіба на правду ображаються?
Моя дочка в юності залетіла від хлопця з нашого містечка. Незабаром цей юнак приїхав до нас зі своїм батьком і сказав, що не відмовляється від майбутньої дитини і
Зустрілись на днях з подругами побазікати, душу відвести. Говорили про те про се, аж тут тема прийдешнього Нового року. Раніше ми всі разом у дружній компанії зустрічали, але кілька років якось не складалось. Запитала, як цьогоріч і отетеріла. От цікаво, в усіх так, чи ще живі традиції гостинності
У мене є кілька подруг, з якими я знаходжуся в більш тісних відносинах. Бачимося ми, не скажу, що часто, але намагаємося зустрічатися час від часу, ходимо погуляти, в
За речами Петро заїхав не один. З ним була його нова обраниця, Олена. Будинок відкрили своїм ключем. І далі Надя тільки встигала дивуватись. Ще б пак, дівчині було не більше двадцяти років, а нахабства хоч відбавляй. З порога заявила: «Петрусику, забрати все твоє відразу, я бачу не вийде. Доведеться кілька разів машину ганяти.»
Надя нічого не відчувала, вона навпаки була глибоко впевнена у вірності і відданості чоловіка. Тому, коли одного вечора, прийшовши з роботи, Петро спокійно сказав їй: — Я йду!
Я планую, прийшовши з роботи, розслабиться і побути зі своєю молодою дружиною разом. Але теща входить в нашу кімнату, як у свою, без стуку. Поставив замок на двері, тепер ображається. Та ще й дружині постійно розповідає про те, що так не повинно бути
Після весілля ми стали жити в одній квартирі з батьками дружини. Це рішення прийняли спільно з дружиною. Та й теща запропонувала таким чином заощадити гроші і не оплачувати
Оля сама собі створила негаразди. Звісно, вона усього того не планувала, але все сталось, як сталось і нічого змінити не можна. Хоча дуже і дуже хочеться. Але тепер потрібно якось жити, а як? Коли навіть з хати вийти соромно
Я зробила величезну помилку і тепер не знаю, як бути далі. Ми з чоловіком зовсім недавно придбали власну квартиру. До цього кілька років ми знімали житло, втім, як
Тиждень я намагалася напоумити хлопця і наставити на правильний, для сьогоднішнього життя, шлях. Ми сім’я небідна, навіть навпаки. Тому і наречена нам теж потрібна з нашого кола. А ця дівчинка проста студентка, та ще й іногородня. Так про які стосунки може йти мова
Мій син просто нерозумний! Він розлучився з нареченою із забезпеченої сім’ї заради студентки! Та це взагалі повний аут! Як можна було так вчинити! Для нашої сім’ї це шлюб
Ох, тільки ледачий не обговорював останню сільську сенсацію. З кожною годиною і з кожним новим оповідачем та подія обростала новими пікантними подробицями. Закуток де жила Наталя з Ромчиком, так узагалі сьогодні ніби головна вулиця столиці у вихідний день. Чи не кожен мешканець невеличкого села пройшовсь поз двір молодих і ніби випадково за паркан зазирають. Поцокають язиками і бігцем до магазину – обговорювати
Ох, тільки ледачий не обговорював останню сільську сенсацію. З кожною годиною і з кожним новим оповідачем та подія обростала новими пікантними подробицями. Закуток де жила Наталя з Ромчиком,
Коли з донькою ідемо вулицею усі вважають – сестри. Ми обидві доглядаємо за собою, стрункі підтягнуті. Раніше я цьому раділа і навіть пишалась цим, але не зараз. Відколи моя донька вийшла заміж усе змінилось і все через того, кого вона обрала собі за чоловіка
Дочка нещодавно вийшла заміж. Поки живуть зі мною, але в майбутньому планують переїзд на знімну квартиру. Дуже цього чекаю і не можу дочекатися. Зять на десять років старший
— Даша, ти для мене рідна людина. Я хочу тобі підказати, як краще. Поїла у тебе, спасибі. Тільки ти можеш і краще навчитися готувати. Ти приїжджай до мене в будь-який час – я тебе і супи, і борщі навчу готувати. А курочку треба смажити і виделочкою перевіряти, чи готова
– Син знову вчора приїжджав на обід, – розповідає Ольга Василівна, – все борщ мій нахвалював, та відбивні. Мені вже шкода його стає. – Чому шкода? У нього,

You cannot copy content of this page