anna

Але ж мама тебе виростила,- аж запинатись почала сестра, як тільки почула мою відмову. – Не під відкритим небом, не в сиротинці, а в теплій хаті при матері.

Мама мені вказала на свій великий двір і каже: “Чого мусиш шукати місця іншого, хіба де краще є? Будуйся тут. Захочеш, парканом відгородишся, житимеш своїм дворищем. Як ні,

Я б і руки опустила, якби не подруга найкраща. Галина приїхала з Італії і перші дні за руку мене кабінетами водила, бо ж я лиш хлипала від тієї

Ну, звісно ж я набрала невістку, бо ж як не набрати, якщо вона із сім’ї пішла? Почала її совістити, сказала, що так не можна і вона повинна повернутись,

Мені було одразу відмовитись, але вже так давно ми ті гроші на квартиру збирали, так нам пощастило, ціна хороша. Тож я відкинувши усі сумніви таки підтримала чоловіка у

Ще спершу усе в нас трималось на моїй сліпій любові і рожевих хмарах, що затуляли мені очі. Але, прозріння таки прийшло на касі супермаркету. Особливо, мені слова свекрухи

Мені було дуже дивно, коли сваха майбутня не до себе запросила на знайомство, а до нас на гостину прийшла. То ж сватання мало бути, я збиралась до них,

Мене побачене збентежило і якось образило. Вже стала пильніше придивлятись до речей у домі свахи і багато із них таки впізнала. Їхала додому і дороги не бачила. Як

Марино, а чого то Ромка додому привіз купу речей брудних? – замість привітання чую в трубці невдоволений голос свекрухи, – Дівчино, ти ж жінка і дружина, господиня у

Надумала Галина залишитись уже вдома, не їхати на заробітки. От тільки місця у власній же хаті їй немає. Син дивиться винувато: “Мамо, ну хто ж знав? Така ситуація.