Тітка, що везла молочку на продаж, дала характеристику молодому перевізнику: «Дозбирує собі копійчину по дорозі, та й не дивиться, що місць сидячих нема». А водій, очевидно, знав хлопців, бо запитав: «То ви у відпустці були? А коли на передову?»
Автобус до обласного міста запізнювався всього хвилин на десять, але хтось кудись, як завжди буває, таки не встигав через це, хоча більшості було байдуже. Ті, що нетерпляче поглядали
Знайомлячись зі студентками, Дмитро Степанович зрозумів, що одна із них йому нагадує когось
Ще школярем Дмитрик був закоханий в літературу. То й не дивно, так як бачив з дитинства, як його тато у вільну хвилину поринає в читання. Він працював учителем
Після довгих роздумів вирішили таки продати хату й земельну ділянку. Бо як дівчині самій в селі жити? Та ніхто не спішив купити. Натомість Любі почали траплятися женихи-односельці. Тітка почала підозрювати, що парубків приваблювала більше добротна хата
Любочка була пізньою дитиною в сім’ї. Її батьки одружилися, коли татові було за сорок, а мамі 35. Вони обоє були будівельниками, роботу, звісно, мали нелегку, але заробивши чималеньку
Чорногорія вражала їх надзвичайною красою. Містечко на березі Адріатичного моря нагадувало всесвітній фруктовий сад, тут плодоносили навіть банани. Екзотичні кактуси та пальми росли в сусідстві зі звичними для українців деревами, кущами й квітами. Це був найкращий подарунок чоловікових батьків на 10-річчя їхнього весілля.
Чорногорія вражала їх надзвичайною красою. Містечко на березі Адріатичного моря нагадувало всесвітній фруктовий сад, тут плодоносили навіть банани. Екзотичні кактуси та пальми росли в сусідстві зі звичними для
Устим сам себе не розумів, чому він так уважно розглядав дівчину, аж тій стало ніяково. Але ж не від захоплення
Серед знайомих Устима були переважно сучасні вродливі дівчата, які знали, чого хочуть у житті, і впевнено йшли до своєї цілі. А метою їхньою перш за все було –
Серед безлічі залицяльників Андріани найбільш наполегливим був іноземець, який таки розтопив серце нашої красуні. Він запропонував жити з ним на його батьківщині.
Коли жінка народила третю дитину, чоловік з-під вікна пологового жартівливо вигукнув: «Терезо, а поміняй на хлопчика». Дружина в тон відповіла йому: «Яремо, якби ти бачив, яка це дівчинка,
На останньому курсі друзі закохалися в першокурсниць із бухгалтерського. Анатолій запропонував своїй коханій Оксані руку й серце, потім пара прийшла до батьків дівчини по благословення, але її тато був категорично проти: зарано ще доньку заміж видавати, хай довчиться, та й Толя ще замолодий женитися, хай добре на ноги спочатку стане, бо він не збирається їм допомагати, так як молодшу доньку ще має.
Юнаки Анатолій і Роман так потоваришували, що й дня один без одного прожити не могли: жили по сусідству у своїх бабусь, у коледжі на одній студентській лаві ось
Тарас наважився освідчитися при всіх та запнувся на останній фразі, не відаючи, що таке насправді трапиться.
Ця незабутня зустріч випускників філологічного факультету з нагоди десятиріччя закінчення університету проходила в онлайн-форматі. То карантин вносив свої корективи в життя планети: заганяв людство в замкнутий простір, одягав
Хтось із односельців натякнув Петрукам, що їхній син любить Павлюкову Марічку. Ті зразу заговорили, що дівчина Івана приворожила
Навіть у сучасних селах трапляються ворогуючі родини. Українські монтеккі та капулетті колись щось не поділили: межу між городами порушили, через плітки пересварилися, а то й почубилися, потім судилися,
Мій чоловік любив гроші моєї родини, на які дуже надіявся, не відаючи, що мій тато буде настільки категоричним.
Затишна кав’ярня в центрі міста нагадувала мені живу людину, тобто жінку бальзаківського віку, з очима-вікнами, прикритими віями-ролетами шоколадного кольору. Вона запрошувала перехожих, відчиняючи старовинні двері, ніби обіймала тих,

You cannot copy content of this page