nat

Оленка – моя єдина донька і занадто ми її з чоловіком любили та догоджали, бо чому тоді у неї виникло стійке твердження, що любити, то обов’язково щось давати,

– Та квіточки для тебе, дитино рву, – кажу дитині, а на зятя вже так зиркаю, що в іншого б і земля з-під ніг пішла, а той наче

Мені зараз сорок вісім років і настала пора вертатися до свого коріння – до села, діти скоро своє життя влаштовуватимуть, а нам з чоловіком буде місце в селі.

Я все життя з чоловіком прожила в батьківській хаті і ми все життя будували власну. А поки будували, то й пристарали четверо діток, яких я безмежно люблю: двоє

Ми були створені один для одного, я і Роман. Він – моє шкільне кохання, як і я його, ми не мислили життя один без одного, бо зналися ще

Я живу з мамою і татом в нашій старій квартирі. Хоч вона й рахується трикімнатною, але місця дуже мало. Я працюю, як і мама, тато вже на пенсії.

– Добре жили, – вичитувала вона моїй мамі, – то мій син постраждала сторона, а вона он, що творить, вам людям в очі дивитися як, нормально? Мамі було

.Моя подруга поки самотня, як вона каже, чоловік у неї був хорошим, ми дружили і часто зустрічалися, але Алла сказала, що інші п’ятдесят років хоче прожити, а не

Я розійшлася з чоловіком десять років тому, не захотіла жити з тим, кого не люблю, а він все ще намагався мене повернути, бо ж як так, йому зі

Важко, коли ти душа компанії, красуня і розумниця, одномоментно втрачаєш і друзів, і значущість, і кохання. А все через дурощі. Й досі вважаю, що моя найкраща подруга навмисно