А я жила двадцять років в цій родині і нічого не підозрювала, що про мене думають. Все якось повз вуха пропускала, як свекруха каже синові «Ти прийдеш?» і це стосувалося усього, від дня народження до свят, і ще я дивувалася, коли чоловік мене перепитував : «Ти йдеш?».
Так, відкрилися в мене очі іще й вуха, і то в мої п’ятдесят років! Ну, хоч колись, але я стільки часу витратила на те, що мала б просто
Я багато чула про той монастир і чудесне джерело, в якому треба скупатися аби Бог поблагословив дитинкою. Вже й відпустку оформила і готель біля того монастиря замовила, але чоловік вкотре мене підвів. І тоді мені те й спало на думку
Мені скоро сорок років і так ми з чоловіком живемо в надії, що скоро будемо батьками. Обоє здорові, але все ніяк не чутно дитячого лепету у нашому домі.
Слухайте, я попросила сусідку за батьком приглянути, тим більше, що й їй не з медом, але це вже переходить всі мислимі і немислимі грані, як в тій приказці – пусти за стіл, а вона й ногами на стіл. Як тепер мені бути – адже така була певна, що батько все мені та дітям залишить
Я одиначка в батьків і вони разом прожили сорок років, доки мами не стало. Тато геть підупав і мені приходилося до нього їздити щотижня, неначе йому не сімдесят
Я просто випередила чоловіка, але аж ніяк не сподівалася, що він аж так відреагує на моє прохання розійтися і думаю, що його засмутили не моя пропозиція, а інше. Ось послухайте.
Я була з чоловіком у шлюбі дванадцять років, у нас десятирічна донька і наче все було гаразд, проте, кілька років тому став чоловік вже дуже часто їздити у
Знаєте, не такого я чекала від подруг після того, як мене покинув чоловік. на кого ж тобі надіятися, якщо люди, які були поруч двадцять років таке чинять? Дякувати Богу, що хоч донька вернула мені віру в справедливість
Як то буває, я нічого не знала, що в чоловіка хтось є, вірила, що у нас все добре і у кожної пари після двадцяти років шлюбу відбуваються такі
Мій другий чоловік десь вичитав, що готувати на кухні треба з дружиною. Може, когось би це дуже порадувало, але я геть спантеличена і не знала, що ж мені робити з таким помічником.
Розумієте, Василь дуже акуратний і не терпить ніякого безладу, тому я не встигла викласти продукти на стіл, ще думаю, який собі серіал включити, а він тут-як-тут і починає
Думаю, що ви на моєму місці зробили б те саме – зателефонували тій жінці і сказали, скільки можна тримати біля себе чоловіка? А що? Моя Катя вже три роки чекає, коли вона нарешті відпустить чоловіка і себе та дочекатися не може, а їй за нього ще заміж виходити і дітей на світ приводити, а годинник тікає
Все почалося з того, що моя донька закохалася в чоловіка, він їй сказав, що у його житті зараз дуже важкий період і йому потрібне тепло, розуміння і терпіння.
Син простягнув мені записку зі словами: «Мамо, це дядько передав і сказав, що ви друзі і він буде тебе чекати» і тут в кімнату увійшов мій чоловік. Я не знала, що й робити, адже й цікаво було прочитати записку і чоловікові якось пояснити ситуацію.
У мене звичайна родина – я, чоловік і мій десятирічний син. Живемо звичайним життям і хоч почуття між нами з чоловіком вже не ті, що на початках, але
Пригадую, що тоді несла відро молока до хати, а від почутого від онуки отак його з рук і випустила. Господи! Та за що таке на мою голову? Та мало того, що про доньку в селі говорять, то ще й тепер таке?
Моя Іринка рано вийшла заміж, мала всього дев’ятнадцять, коли вже під серцем була донечка Мар’яна. Зять прийшов до нас жити, та що того зятя? Пушка пари і самого
Недавно ми з мамою переглядали старий альбом, вона на ще дуже любить дивитися на фото з мого весілля, візьме окуляри на ніс та кожну світлину уважно розглядає та коментує.
– Як я любила, Марійко, танцювати, – казала вона при тому, – Та у мене черга була з хлопців, бо я була дуже легонька. Ти знаєш, як я

You cannot copy content of this page