Що в сімдесят років можна ще робити, окрім, як чекати. Чекати, коли приїде син з невісткою чи онук з дружиною, а їх нема і нема
Все вони в тому місті такі зайняті, наче мають і орати, і садити, і без них ну просто ніяк те місто в тих бетонах не проживе. Ще, коли
Я все думала, як один вчинок може перекреслити стільки життів, адже тепер у мене ніколи не буде онуків і моя самотність вже невідворотна, як і мого сина.
Мені лікар пояснював, що Віталик вибрав Бога, бо так він заміщав відсутність батька в його житті, адже маленьким хлопчиком дуже потребував його захисту. А я все думала, як
Всю дорогу я наче щось відчувала недобре, тому в матері не ночувала, а вирішила вернутися додому. Моє передчуття мене не підвело – в коридорі жіночі туфлі і солодкуватий запах жіночих парфумів. Від цього всього я опустилася на стілець в прихожій. Рухатися не було сили. Невже це сталося й зі мною?
– Мамо, а чого ти так рано вернулася, – визирнула кучерява синова голова в коридор. – Дещо забула вдома. Ти не казав, що у нас будуть гості. Так
Я завжди знала, що красивіша за чоловіка і знала, що він мене дуже любить і підтвердив це нашим спільним життям, бо всі ці двадцять п’ять років те й робив, що мені догоджав
.Я добре з ним жила, це правда. Дітей ми виростили, а далі й сталося те, що сталося. Мені стукнуло п’ятдесят років і я стала задумуватися над тим, хто
Жили ми з чоловіком добре, принаймні, я так собі думала. За плечима двадцять років шлюбу, спільні діти, клопоти. Жили собі потихеньку, поки моєму чоловікові не захотілося пригод.
Це все відбувалося на моїх очах і я лиш дивувалася тому, що вони обоє нічого не помічають, не помічають, що я бачу і інший чоловік теж бачить. Отож,
Йшов чоловік від мене з тим, що я холодна і без вогника, а от його молода нова кохана з такими феєрверками і ще й дитинку йому скоро на світ приведе.
Я тільки рота роззявила, бо сама давно мріяла про дитину. Але Роман був категорично проти. Адже тоді в квартирі буде безлад, а він понад усе любив чистоту і
В сорок три роки наші стосунки з чоловіком вже так зіпсувалися, що не було про що й говорити. Донька поїхала вчитися, а ми не витримали тієї гнітючої тиші, яка залунала в квартирі.
Толик ховався в монітор. Я теж і так ми собі жили, навіть не як сусіди. Інтерес до мене чоловік давно втратив і не раз казав, щоб я уважно
Заміж я вийшла дуже молодою одразу після школи у мене вже була донечка і мама моя була дуже мною незадоволена.
– Що ти в житті бачити будеш тепер? Ще чого доброго твоя донька така сама буде і тільки й житимеш, що заради онуків. Ні світи ніякої, ні роботи!
Я відвоювала своє щастя в прямому розумінні цього слова, хоч така поведінка була на мене зовсім не схожа, бо я сама від себе такого не сподівалася і більше так ніколи не чинила. Так, я не лізу за словом в кишеню, але то було зовсім інше.
Жила я в святій впевненості, що у мене міцна сім’я, а чоловікові просто попалася не машина, а іржаве корито, як він любив це називати, тому він до пізньої
Я дуже невдоволена своєю свахою, бо вважаю, що так не годиться робити і ніякої користі від таких вчинків нема. Навпаки, онук росте розпещеним і міри не знає.
Звичайно, їй легко там, в Іспанії, заробити грошей і для неї це копійки. А тут машинка, яку хоче онук коштує третину, а то й половину моєї пенсії! І

You cannot copy content of this page