nat
Я ростила онучку сама, так вже сталося, що донька моя була безталанна і вийшла заміж за гультяя та уваги на дітей не звертала. Тому я Маринку та Василька
– Слухай, я й так витратила на тебе останню зарплату! То вже думай, чим іншим хлопця брати, а не сукнею короткою. – Що ви розумієтеся! Мені не треба
Я вийшла заміж за Тараса з невеликої любові, але була йому вірна і робила навіть більше, ніж належало, щоб наше життя було чудовим. На світ з’явилася Ольга і
– Добре, Галю, – кажу я їй, – що ти сказала і вже так чинити не будеш. – І це все?, – вона аж очима заблимала. – А
Доньку ми з чоловіком дуже любили і я так вже над нею кудахкала, що й не передати, все робила аби в моєї дитини ніколи сльозинки на очах не
Дотягла вона до п’ятдесяти років, без радості, вірних подруг і люблячого чоловіка. Вона все питала долю за що та з нею так обійшлася, адже Віта була геть звичайна,
– Ти квартири захотіла, ти його на заробітки послала! Через тебе все це сталося! Я розумом розуміла, що вона не права, але слова вкарбувалися мені в серце. Тому
Мені п’ятдесят один рік, а моєму чоловікові п’ятдесят два, у нас двоє дорослих дітей і взагалі наче нормально ми живемо. Знаєте, між нами вже більше дружні стосунки, ніж
Мала моя донька подругу, яка як причепилася, до неї в молодших класах, то так всіх подруг і розігнала, що тільки вона була і більше нікого, хоч моя Настя
Сталося зі мною те, що й не сподівалася – мій тихий і спокійний чоловік має когось на стороні. Я була готова повірити у будь-що, але ж не в