Знаєте, це якось не дуже чесно по відношенню до мене, адже я Вадимові віддала п’ять років свого життя, своєї молодості, а тепер цим всім користається якась інша жінка!
Справа в тому, що я залишала Вадима з зарплатою у п’ять тисяч гривень і чітким розумінням, що він вже вище голови не скочить! Ні, я заміж виходила за
Я вийшла заміж за матусиного синочка і в усій красі відчула, що то таке. коли до тебе приходять без попередження, все критикують від того, що ти готуєш, до того чи є у тебе під ліжком павутина.
Подруги радили мені піти до свекрухи та показати як то виглядає, коли вона в чужій хаті на кожен недолік вказує. – Я прийшла до своєї, – каже подруга
Невістка на знайомстві мені таке відповіла, що я рота роззявила: та як ця тридцятирічка з причепом посміла мені таке сказати? Не такого я чекала на сватанні єдиного сина, не такого прийому і не такого поводження!
Син мій заходився і я це йому вже сто разів казала і пропонувала різні варіанти, але він вперся, що ще має час. – Дитино, тридцять сім тобі років!
Думаю, що шлюб мого сина швидко закінчиться і не через те, що я йому на дружину нашіптую, ні, якраз навпаки. А все невістка своїми руками робить та мене слухати не хоче.
Справа в тому, що я вже роки працюю в Італії і перевезла до себе сина з невісткою, щоб життя побачили та на домівку для себе заробили. Ліда дівчина
Коли мені син з невісткою на життя з батьком жалілися, то я тільки утверджувалася в думці, що правильно вчинила, коли його покинула, бо вже тоді його характер був не з медом.
Мій Василь був таким чутливим як дубова колода, ніколи мене не пожалів і не приголубив за десять років шлюбу. Спочатку я собі його мовчазність обмальовувала стриманим характером, що
Які то тепер невістки пішли, готові вдавитися заради грошей! І то ще в такому тоні це подала моєму синові: «Я не твоя мати, думай трохи, що робиш!». А все через подарунок на її день народження. Кухонний комбайн їй, бачте, не сподобався!
Та я сковорідці і чайнику була рада, а вона носом крутить! Я навчена так, що треба все в сім’ю. А вже потім, як щось залишається, то й на
Семен мені кинув у спину: «Я думав, що ти мудра жінка, а ти така ж!», я лише розреготалася і не обернулася, бо забагато честі. Хоч все починалося дуже мило, адже чоловік шукав собі мудру жінку!
Я вважала себе справді мудрою жінкою, бо як в сорок скинула ярмо шлюбу, то так до п’ятдесяти п’яти й жила собі в радість та задоволення. А що? Діти
Тепер я погоджуюся з чоловіком, хоч як мені прикро це визнавати. Донька виявилася геть не пристосованою до життя і вірить у всілякі нісенітниці: люди добрі, віщі сни і знаки, долю, карму і ще все отаке. І в цьому є моя провина, бо я її надто балувала
– Ти ростиш тепличну квітку, – не раз мені казав чоловік, – вона життя не знає, а ти її все по книжках та малюнках вчиш жити! Ти розумієш,
Моя свекруха дратувала мене тим більше, чим більше не було у нас з Романом дітей. а як починала жебоніти: «Поїдь зі мною на прощу, треба в Бога вимолити дитину…», то мене наче щось поривало.
Як я, жінка з вищою медичною освітою, маю мило усміхатися, слухаючи таку нісенітницю? Може, вона відчувала, що я її на дух не переношу, тому зі своїми сумками і
Сестрі моїй надто добре жилося і вона цвірінькала на всі голоси. А як прийшла біда, то до мене по гроші. І що мене обурило, що мама з татом на її боці!
Сестра моя була «наймолодша-найсолодша» і справді дивно, що в моїх непоказних батьків видалася така гарна дитина. Я ж не відрізняюся від батьків і зовнішність у мене непримітна. Не

You cannot copy content of this page