– Мамо, то для вас велика сума, а насправді ледве на двокімнатну квартиру ми назбирали. Куди ми вас візьмемо – у ванну? Маєте бабину хату і там живіть собі
Ольга не була доброю людиною, я навіть не знаю, чи вона була доброю до свого першого чоловіка. Вона була моєю сусідкою, тому можу впевнено сказати, що Бог все
Тато тяжко переживав це все і тамував розпач, як міг. Приходив пізно і плакав, коли дивився на мене, а я не розуміла, чому мами нема
Історія кохання моєї мами дуже романтична, якби… Якби не я. Мою маму звуть Надія і вона вийшла за мого тата в двадцять років. Думаю, що вона мала його
Ми втратили все на що працювали роки – будинок, машину, достаток, спокій і впевненість в завтрашньому дні. Все це забрала наша з вами сусідка
Я, чоловік, наша донечка Ніна та собака Топа – ось все, що у нас лишилося і я вважаю, що це неймовірне багатство. Скажу, що тоді емоційний стан мінявся
Сусідка перестала нам відкривати. І я точно знаю, що вона вдома. Чути, як хтось по квартирі ходить, у вічко дивиться. А двері не відчиняє. Я вже й стукала, і грюкала, і ручкою дверною телепала, наголошувала, що це ми, її сусіди. У відповідь тиша
Думала, знайшла споріднену душу і по-справжньому чуйну людину. А Наталя Петрівна, моя сусідка, бачити мене не хоче, хоч я точно знаю, що вона вдома. Вже всіляке думала, але
Микола в чергове вигнав мене з хати, а коли я прийшла миритися, то там побачила Марту з своїми дітьми. Такого я не очікувала
Я знову і знову верталася до чоловіка після всіх його витівок. Вважала, що такий мій хрест і якщо я буду вести себе ще тихіше і непомітніше, то він
– Любі мої, з радістю вас прийматиму і бавитимуся з онуками, але я не позичатиму вам грошей і не житиму більше для вас. І для тебе, чоловіче, тим більше
Свої п’ятдесят я відзначила з розмахом і дала собі та чоловікові з дітьми привід для роздумів. А подумати було про що – я не хотіла більше з чоловіком
Донине серце розуміло, що він живий, тому й чекало. До неї сваталися інші, але вона а непохитна – у неї є наречений
Коли я була ще дівчиною, то мені бабуся часто говорила: – Не дуже надійся, бо будеш, як Донька! Я тоді це приписувала тому, що буду виглядати як стара
Невістка вибігла з дому, а Марина скривилася. Знову, бачте, погано їй
— Марино Сергіївно, я вийду свіжим повітрям подихати, — сказала Оля. — Щось недобре мені. Невістка вибігла з дому, а Марина скривилася. Знову, бачте, погано їй. Сім’я Марини
Чоловік спльовує і йде геть. І я спльовую, бо з таким чоловіком все життя живу – все йому «не на часі», а ми скоро два на два будемо викопувати, а не траншею на водогін
– Іване! Дивися, що пишуть – «В Китаї знайшли зливний унітаз, якому дві з половиною тисячі років»!, – кричу чоловікові. – І що?, – бурчить він у відповідь.
Чоловік пам’ятав, як у молодості бігав за Валентиною, мамою Лариси, але гонорова красуня крутила носом, чекала принца на білому коні, і на таких сільських хлопців дивилася звисока, поки не «залетіла» невідомо від кого, на зловтіху невдалим залицяльникам. Його давня образа ніяк не відпускала, а зараз сина їм подавай. Не вийде! Тому хай Микита йде до війська, щоб чого не вийшло, а дівчина хай пошукає іншого. Забудеться за ці два роки: очі не бачитимуть – серце не болітиме
Катерина і просила сина, і сварила, щоб не ходив до дівчини, яку незлюбила через її маму – вважала жінкою не гідної поведінки, бо народила позашлюбну дитину, мовляв, яблуко

You cannot copy content of this page