— Ти дивись, яка вертихвістка, — спересердя притишено сичала тітка Люба. — В тихому болоті й справді змія причаїлася! Від двох дітей батька забрати хотіла. Якби Валька не вчепилася їй у коси та помиями не облила, то й забрала б!
— Давно цей дуб стояв тут і стільки всього бачив! Іще б йому жити та й жити, якби не вкоротили віку… — вчителька стояла поруч Тетянки, яка нахилилася
Я злякався. І котрогось дня, зіславшись на невідкладне відрядження, поїхав із столичної клiнiки, залишивши Олесю, додому. А коли вона повернулася до Тернополя, попросив на роботі, щоб мене послали у поїздку в інше місто
Дуже часто ми шкодуємо за чимось у житті… За нездійснений вчинок, за несказані вчасно слова, за те, що не вистачило мужності зробити останній вирішальний крок. Але втрачену мить
Свіжі огірочки до 8 березня
Сьогодні, я хочу запропонувати вам спробувати виростити зелені, хрусткі огірочки до 8 березня, на підвіконні. Перше, що нам потрібно буде зробити, це придбати насіння і грунт, підготувати посадкові
У селі новина: «Чули, Оксана Орисьчина чекає від Василя дитину. Але коли батьки Оксани прийшли до Василевої матері, та зачинила перед ними двері. «Хай не думає ваша донька, що оженить на собі Василька», — гукнула з вікна
«Діду! Діду, де ви є? Діду Василю», — йдучи вулицею повз хату Василя крикнула сусідка. «Чого хочеш, Любко?» — шкутильгаючи до хвіртки, запитав чоловік. «До магазину йду. Купити
Чому я так вчепилася у цього хлопчиська (хоча хлопчиськом 27-річного чоловіка називати не годиться, та то пусте), не могла збагнути. Навіщо він мені здався? Що я робитиму, якщо поверну його? Мені ж знову стане нудно й нецікаво, знову захочу його здихатися й залишитися сама! Але зараз головне — повернути його! Тому в голові поступово став визрівати нелогічний деякою мірою план
— Ти віриш у кохання? — якось запитав мене Славик. — Нє-а, — впевнено заявила я. — А якщо я тобі скажу, що закохався? — І кому ж
Свекруха порадила чоловікові купувати обручки лише після того, як я завагiтнiю, хоча ми були вже у офіційному шлюбі. Тобто такий собі випробувальний термін
Ми з чоловіком у шлюбі вісім років, ще три прожили у цивільному. У нас не було пишного весілля, та й взагалі його фактично не було, тихо зареєструвалися, обмінялися
Василь одружився і знайшов сімейний затишок з іншою, виховує нині двох синів. Зустрілися вони з Мариною через 12 років. Чому він хотів її побачити — вона так і не зрозуміла, але, видно, сам для себе хотів розібратися у минулому
Марина не була красунею — звичайна дівчина, тисячі яких можна зустріти на вулиці. Але їй було чи то притаманне вміння зачаровувати, чи то мала вона ту родзинку, яка
Услід за гарною, наче ніч після дня, поспішила інша новина: Вадим, батько хлопчика, цивільний Вірин чоловік, іще про це не знає. Ба, він навіть не провідував дружину останні місяці (був чоловіком, як казали баби «приходящим», бо жив у другому селі), мовляв, дуже багато роботи, а відстань до Віриного обійстя немала. — Коли бігав до неї, то, либонь, знаходив час, — гомоніли поміж собою сусіди
Віра стала матір’ю красивенного хлопчика! Ця звістка миттю облетіла всі Чубки (так звався їхній куток у селі) і викликала світлі усмішки. Молоді сусіди згадали, мовби вчора це було,
Ось уже п’ять років, як наше село поділилося на тих, кому «пороблено», і на тих, хто «робить». Дехто в це вірить, дехто – ні, але ж чіпляються до невинних людей
Доброго дня! Хочу розповісти вам про ситуацію, яка склалася у нашому невеличкому селі близько п’яти років тому. Селі, де кожен все знає і бачить. Люди тримають корів і
Оксана радісно вибігла з хати й застигла: з машини вийшли незнайомі їй хлопці. Мама обняла дочку і відвела її трохи вбік: – Це Андрійко. Або ти виходиш за нього, а потім ви розлучаєтеся, або сором і поговір переслідуватимуть тебе все життя. Вибирай
Оксана, заливаючись гіркими слізьми, шепотіла: – Що ж тепер, мамо? Який сором… Усе село сміятиметься, що наречений на весілля не приїхав. Краще зникнути з лиця землі, ніж пережити

You cannot copy content of this page