Історії з життя
Він нічого не знав про неї. Скільки їй років, як вона виглядає, ким працює. І ця інтрига зачаровувала. Славко випадково натрапив на обліковий запис цієї дівчини в соцмережі.
Маша не бачила Любу років десять. В університеті вони дружили, але потім якось втратили зв’язок, хоч і вітали одна одну зі святами, але побачитися так і не вдавалося.
Цією історією зі мною поділилася колега. У житті часом таке трапляється, що й навмисне не придумаєш. Сталося це у нашому невеликому містечку. У санаторії працювала подружня пара. Добре
— А це хто? — Алінка тицьнула пальчиком в одну з фотографій і підняла на бабусю свої блакитні оченята. — Це бабуся Галина. Сестра бабусі Соні. — А
Одній ростити дитину непросто, я це відчула повною мірою, але анітрохи не шкодую, що розлучилася. Щоправда, я не чекала. що моя мама, на яку я дуже сподівалася, відмовилася
— Ви при своєму розумі? — завідувачка відділення зняла окуляри і зі щирим нерозумінням дивилася на щасливу матусю. — А ви до мене не пащекуйте, будь ласка, —
Сумлінна робота. — Знайомтесь, колеги, це наш новий начальник охорони, Олександр Олександрович, — представив на планерці адміністратор невисокого худорлявого чоловіка з чіпким проникливим поглядом. Продавці, які стояли неподалік,
Порадниця. – Вона моя подруга і не винна в тому, що ти погано до мене ставишся! – Ну все. – Віктор одягнувся і вийшов з квартири. Надія залишилася
Олена та Сергій часто не знаходили спільної мови. І, як правило, на порожньому місці. Якщо причина сварки була більш істотною, Олена йшла до батьків, разом зі своїм сином.
У Оксани все попливло перед очима. Перед нею стояла дівчина, яка так нагадувала Семена. Ті самі очі, та сама посмішка. — Мамо, що з тобою?, – Запитав син.