Історії з життя

Неочікуваний комплімент. – Яка ти сьогодні гарна – від слів чоловіка у Галини задзвеніли дзвіночки: «Алярм! Біда!» – Щось сталося? – вона пристально глянула чоловікові в очі. –

Лариса мало того, що красунею не була, та ще й спроби двох відчайдушних чоловіків зблизитися, незважаючи на її некрасивість, припинила на корені. Один — сантехнік Федір , чоловік

Весілля співало й танцювало, як то кажуть, риба з раком, а от мама молодої з опецькуватою сумкою, в якій вся складка з весілля. Вона аж підскакує, коли хто

Спогади не будуть Спогадами, бо вже бачила реальність. – Як ми тут всі поміщалися? – дивується Віра, окидаючи поглядом невелику кімнату сільської хати. Вона не так питає чоловіка,

Грона горобини горіли червоним полум’ям на ще зелених гілках дерева. Сонце, золотими відблисками, віддзеркалювалося в калюжах після нічного дощу. Настав передостанній день літа перед початком нового життя у

Ближче до обіду телефон сповістив Поліну про те, що їй щось хоче повідомити вихователька з дитячого садка. Такі дзвінки завжди лякали жінку, ось і сьогодні вона зблідла ще