Головна

Історії з життя

І добре, якщо б ти зв’язалася з кимось іншим, але з моїм. Вибач, подруго, відтоді минуло вже стільки часу, однак я досі не можу цього забути. Зараз мовчиш! Посміхаєшся, як ні в чому не бувало. А пам’ятаєш, як клялася, що це неправда, що люди вигадують, бо заздрять тобі
Історії з життя 0
— Привіт подруго! Гарно виглядаєш, зовсім не постаріла не те, що я. Бач, як лялечка. Тамара зітхнула: — Звичайно, тобі завжди в житті щастило і чоловік попався роботящий,
Господи, знову їхати. Вона не хоче. На вихідні запланувала піти в кіно, хоч раз, як люди. Вічно мусить все відкладати, бо першочерговим має бути село. Ні, вона не хоче отак собі псувати життя, бо якби не село, то вона була б на вихідні в кіно чи пішли б в кафе
Історії з життя 0
Марічка вже третій раз без потреби заходить на балкон і вдихає п’янкий запах яблук. Найкраща аромотерапія, яка скидає роки і пробуджує спогади. Які ж ці яблука смаченні, вкусиш,
Мишко прокинувся і сів. Кіт занявкав і зістрибнув на підлогу. Підбіг до дверей, обернувся і знову занявкав, немов кликав за собою. Мишко позіхнув, потер очі. З кімнати батьків вибігло кілька мишей. Вони з хутко попрямували до порогу. Кіт не реагує на них і продовжує голосно нявкати
Історії з життя 0
Пізній дощовий вечір. Михайло під’їхав до будинку, висунув голову з машини. Дощ посилився. Він вже зібрався бігти, коли почув десь поруч тихий звук. Чи то дитина, чи то
Асина мама повинна була принести їй братика. Але ні братика, ні мами Ася так і не дочекалася. Тепер вона вже другу добу живе у баби Анни. Бабуся чує, як Ася рюмсає вечорами. Але у неї немає ані сили, ані слів, щоб заспокоїти трирічну дівчинку
Історії з життя 0
Маленька Ася сиділа на лавочці і гризла насіння. Насіння було смажене прямо з соняха. Кілька дрібних насінин залишилося на долоньці, вона викинула їх в палісадник. – Бабусю Аню,
Удома вона все розповіла чоловікові. Вони разом перебирають в пам’яті подібні моменти — однак нічого такого не можуть пригадати. Теща тихо витирає сльози на кухні. Радість і жваві клопоти змінилися хвилюванням
Історії з життя 0
Теплий вересневий полудень. На дитячому майданчику граються діти. Василина сидить поруч на лавці. Вона гортає журнал і поглядає в бік дітлахів. П’ятьма роками раніше. Ранок на дачі. Яскраве
Від побаченого він аж впустив пакети. Вони шубовснули на підлогу. Почувся дзвін розбитого скла. «Футбол накрився». — Сумно подумав Вадим і оглянув передпокій. Шафа була відкрита, взуття вивалилося. Осіння куртка, одним рукавом, ледь-ледь трималася на вішаку
Історії з життя 0
Вадим нетерпляче нишпорив по кишенях в пошуках ключів. Потім, опустивши пакунки на кахельну підлогу сходової площадки, відкрив барсетку. Ключі знайшлися. Хлопець розімкнув двері, зайшов у квартиру, включив світло.
До мене син з дівчиною своєю прийшов. Сюрприз мені вирішили зробити. Розповідають, а в мене все пливе перед очима. І ніби й радіти треба, а радості ні крапельки
Історії з життя 0
Є у нас одна тітка Марина, яка самотужки виховувала своїх дітей, сина – В’ячеслава і доню – Анюту, тепер вони звичайно ж дорослі. Можливо тому, що тітка завжди
Якось, бабуся все ж вирішила почастувати Варю. Відкривши сумку, вона порпалась в ній, цілих п’ять хвилин, перебираючи гостинці. Вибір припав на найменший і вже не дуже свіжий фрукт, який бабуся Ніна простягнула онучці
Історії з життя 0
Маленька дівчинка заглянула в бабусину сумку і звідти дістала собі частування: декілька цукерок і червоне яблучко. Вона вже хотіла було бігти в свою кімнату, але несподівано бабуся Ніна
Я ще ніколи такої смакоти не їв, мене так дружина не годувала! – почула я від свого чоловіка. А я ледь ложку не зронила. А я тоді ж хто?
Історії з життя 0
Я дуже люблю готувати, і, як у будь-якої господині, у мене є «коронні страви». Плов – однf з таких страв. Спеціально для плову у мене на кухні є
Ось, що зрозумів мій чоловік коли почав сидіти з дитиною
Історії з життя 0
Коли зайшла мова про мій вихід на роботу, стало зрозуміло, що три дні на тиждень з дитиною буде проводити тато. З ранку і до приходу мами з роботи.

You cannot copy content of this page