Історії з життя
Степан прийшов з роботи втомлений і дуже голодний, сьогодні на роботі був повний завал. Потрібно було доробити то одну справу, то іншу, абсолютно не було часу навіть пообідати.
Павло сидів на лавці, гойдав ногами і нудьгував. Канікули це звичайно добре, але багато друзів роз’їхалося, робити абсолютно нічого. Його вірний пес, Рекс, лежав поруч, закривши очі. Жарко.
Свекруха. – Слово мамі молодого!!! – Дорогі мої діточки, бажаю вам прожити в щасті і злагоді багато років. Любіть один одного і це буде найкращим подарунком вашим батькам.
Людмила досить рано вляглася, бо ж завтра їй потрібно було поїхати в сусіднє село. Її попросили замінити на один день їх фельдшера. Однак поспати жінці так і не
– Бачу, сестричко, ти на гостей чекала, – окинула оком живописний гармидер Оксана. – Так, бачиш, що поприбирала… з-під ніг, – весело відповіла Іра, обіймаючи улюблену сестру. –
Павло з Марією живуть у шлюбі дев’ять років, але дітей у них немає. Всі ці роки вони сподівалися, що Бог пошле їм радість батьківства, але якось не виходило.
Їдкий дим і сморід не давали продихнути. «Що у вас тут відбувається? Чому такий запах?» – запитала опустивши скло у першого ж перехожого. Той розвів руками, посміхнувся і
Дощ танцював на вулиці тисячею дрібних краплинок. Вологий вітер був неприємним. Погода дратувала і викликала смуток. Маргарита почала чекала наступну клієнтку: – Ех, зараз би забратися під теплу
«Знову регоче. Господи, що ж ти так тішишся: розлучена, з дитиною, розпливлася. Я би на твоєму місці не приходила на зустріч». Іванна посміхалася з усіма, але практично не
“Як ти собі це уявляєш? – Ти серйозно? Точно без цієї недолугої фрази. Невже не можна хоч раз в рік почухати де треба і зробити щось приємне людині,