З появою доньки чоловік ще більше заглибився у бізнес: їздив, укладав з кимось угоди, приїжджав щасливий, давав мені карту і просив йти і витрачати гроші по магазинах з донькою стільки, скільки захочемо. Чотири роки тривало таке щастя. А потім щось чоловік засумував
Моя історія трохи дивна, але так вже життя склалося. Якщо у вас є хвилин десять вільних, прочитайте будь ласка, може порадите – як жити далі, як все змінити?
Два дня бабуся лежала пластом, ліки, правда пила. Грубку їй сусідка приходила розпалювати, вона ж і дітям подзвонила, повідомила, що бабуся нездужає. Куня не відходить від бабусі, поруч з нею лежить, мурчить, і все на неї пробує залізти. Бабуся не заперечує, він хоч і важкий, але тепло від нього йде, як від гарячої грубки і дихати легше стає
Жив у сусідів в квартирі кіт породи мейн-кун, звали його Куня. Хороший був кіт, всіма люблений. Прожив він у цій квартирі дванадцять років і раптово здав, постарів, шерсть
Свекруха прийшла і довго не могла зрозуміти в чому справа, ключ не підходив до замка. Вона зателефонувала Тані, невістка не взяла слухавку, вона бачила хто дзвонить, телефон стояв на беззвучному режимі. Таня посміхнулася і продовжила роботу. Потім зателефонувала Володі з вимогою впустити її в квартиру, їй щось терміново потрібно сказати Тетяні, а та вискочка не ​​бере слухавку
Таня не працює, від слова зовсім. Не встає о п’ятій годині ранку, щоб напекти на сніданок оладок зробити омлет, нафарбуватися і при повному параді розбудити чоловіка і дітей.
Що й казати, спалося Наталі цієї ночі несолодко. Вранці вона твердо вирішила, що звільниться і буде шукати нове місце роботи. Робота їй, звичайно, подобалася. Але за вчорашній день вона двічі нагрубила главі компанії. Просити вибачення, ні у кого не збиралася
З чого починається день у будь-якому офісі? Звичайно, зі пліток, потім з новин компанії. Так і почався день в одному з офісів компанії «Сіріус». – Наталю, розповідай! –
– Любов – головна тільки на початку. Потім, мила моя донечко, піде побут. І він тебе ой як торкнеться! Ти вистрибнеш з його ложа, підійдеш до холодильника, а там макарони. І все!!! А причепуритися?! Футболка, туфельки, шубка?! Не хочеться?
– Як ви будете жити? На що? Він нічого не заробляє, він все життя просидить на цій своїй роботі. І буде приносити тобі здачу!!! – Мамо, я втомилася.
В один із днів Максим приїхав без попередження додому раніше, ніж зазвичай, і побачив, як Ліза виходить з під’їзду з Матвієм. Їм назустріч йшов чоловік середніх років, який поцілував Лізу, обняв Матвія, вони недовго розмовляли, а потім пішли на дитячий майданчик. Чоловік ще побув недовго, потім таким же маневром попрощався і пішов. Максим вийшов з машини. Ліза чомусь здивувалася його появі. «Хто це був, – сухо запитав Максим, – хто цей чоловік?». «Це мій тато, – вигукнув Матвій, – він до нас часто приходить!»
«Все зібрав, – звернулася Людмила до свого чоловіка Максима, – нічого не забув?» «Начебто все, – розгублено вимовив Максим, – дякую тобі, люба,… за все дякую!». «Не забудь,
На день народження свекра ми підняли тост за його здоров’я. Він же відповів, що чекає від нас внучку, яка буде схожа на його сина, бо їх онук схожий не відомо на кого. І треба було мені сказати, не подумавши: — Як це не відомо? На сусіда звичайно
Я не знаю, як реагувати на те, що відбувається. Днями наводячи порядок в домі, я знайшла результати тесту на батьківство мого сина. Там було сказано, що мій чоловік
Уже понад одинадцять років я люблю свого чоловіка і знаю, що це взаємно. Але нещодавно мені сказали, що я втрачу його. Ні, він не покине мене і не проміняє на іншу, його не стане. Передбачила мені це ворожка, яка дуже славиться у нас в місті. Багато хто говорить, що вона найкраща в своїй справі. Тільки ось пішла я до неї зовсім за іншою інформацією. І ось тепер я не можу спати, працювати і навіть їсти
Я дуже люблю свого чоловіка. Кажуть, що з часом почуття притупляються і навіть проходять. Але не у мене. Уже понад одинадцять років я люблю свого чоловіка і знаю,
Я сільська домогосподарка – ні, я не сиджу з дитиною і до пенсії мені ще далеко. І худобу ми не тримаємо, хоч і живемо в селі! В очах суспільства я недалека, лінива, тітка. Мені майже сорок років, і за все своє життя я не пропрацювала на роботі і п’яти років
У моїй трудовій книжці чотири листки заповнені записами про прийом на роботу і звільнення. Найкоротший термін, який я провела на роботі – це 3 тижні. Найбільший – три
Днями зустрічалася з подругою. Вона приголомшила мене своїми новинами. Прийшла така, сіла за стіл на кухні і в очі не дивиться. Я вже придумала собі казна-чого, але й вигадати не могла того, що саме почую. Я аж сіла. У вухах зашуміло, мало свідомість не втратила
Днями зустрічалася з подругою. Вона приголомшила мене своїми новинами. Прийшла така, сіла за стіл на кухні і в очі не дивиться. Я вже придумала собі казна-чого, але й

You cannot copy content of this page