Історії з життя
У свої «під шістдесят» моя сусідка, назвемо її Анна Петрівна, була цілком енергійною жінкою. Не без своїх недугів, звичайно, але і не руїна. Все життя Анна Петрівна багато
— Сину ніколи ні про що не розповідай. – ошелешила мене свекруха перед відходом у вічність. Виходить вона про все все те, що ми робили знала і мовчала?
Нещодавно я вирішила, що пора стати розсудливою. Тридцять п’ять як-не-як – всі подруги вже, а я, прогледіла очі в пошуках «принца», якого досі немає. І тут якраз на
Мені завжди подобалися чоловіки старші від мене. У них є життєвий досвід, вони відбулися, як особистості. Та й цікавий мені був весь процес упадання за мною. З такими
Орися була дівкою видною. Хвилясті коси кольору міді та ясно-голубі очі притягували погляди не лише юнаків, а й дорослих чоловіків. Та всі вони їй були байдужі. А Вадик,
— Я все про тебе зрозумів. – говорив жорстко син, – Ні дня більше не витрачу на тебе. Ти маніпулятор, і все життя з мене мотузки вила. Можемо
Віталій довго не панькався поклав перед дівчиною каблучку і список із 60 вимог. «Якщо ти згодна слідувати всьому тому, що тут написано, я візьму тебе за жінку». Дівчина
Ніколи не думала, що відчую себе нікому не потрібною. Я не самотня бабуся, якщо що. Я заміжня жінка, дітей, правда немає, але в домі у нас рідко буває
— Я більше не можу так, – говорить Маринка плачучи, – він прикривається дітьми. А я тоді кого виховую, не його дитину? прийде пограється і знову до тієї,
«— Приховувати не стану: вірним лиш тобі ніколи не буду. Я кохаю тебе, але і інші жінки також мене цікавлять. Якщо згодна, – сказав Петро, – Завтра ж