fbpx
Головна

Історії з життя

У моєї сестри є одна величезна таємниця. Я ніяк зрозуміти не можу, чому уся моя родина мовчить і робить вигляд, ніби нічого такого не трапилось. Мені дуже шкода її чоловіка, адже він прекрасна людина заслуговує знати правду, але мої батьки заборонили, навіть натякати йому.
Історії з життя 0
У моєї сестри є одна величезна таємниця. Я ніяк зрозуміти не можу, чому уся моя родина мовчить і робить вигляд, ніби нічого такого не трапилось. Мені дуже шкода
З моменту появи в сім’ї малюка я левову частку моральних сил витрачаю на те, щоб тримати свекруху на відстані. І навіть якщо свекруха говорить діло, це подається в такому тоні та манері, що навпаки хочеться проігнорувати, навіть слушну пораду
Історії з життя 0
Я щаслива у шлюбі вже п’ятий рік. А рівно рік тому тому у нас із чоловіком з’явився чудовий хлопчик. Син був довгоочікуваною дитиною і тому ми з чоловіком
А ти тут що? – запитує у мене сестра, ледь переступивши поріг після довгої відсутності вдома, – Жити тут зібралась, чи як? Одразу тобі кажу і мамі, що ми хоч і рідні люди, а спадок ділитимемо так, як закон велить
Історії з життя 0
Чому рідних людей ми не можемо обирати, як обираємо друзів, чи другу половинку? Інколи хочеться втекти світ заочі і ніколи в житті більше не спілкуватись з тим, хто
Оце ти, мамо, – показує мій п’ятирічний син свій малюнок, – Оце братик, оце я. А ось це – татусик наш хороший. – Я знітилась і за посмішкою ховаю свою розгубленість. тата свого він з двох років не бачив і не чув, але щодня про нього говорить. Я можу зателефонувати колишньому і відновити спілкування, але чи варто? Маю на сумніви свої причини і дуже вагомі
Історії з життя 0
— Оце ти, мамо, – показує мій п’ятирічний син свій малюнок, – Оце братик, оце я. А ось це – татусик наш хороший. – Я знітилась і за
Учора моїм дівчатам виповнилось двадцять років, а сьогодні я повідомила, що йду з родини. Все! З мене досить! 
Історії з життя 0
Заміж я вийшла одразу піля школи, так і не зрозумівши, люблю я свого Дмитра, чи ні. Для мене майбутнє материнство здавалось чимось ванільно-казковим. Я намалювала собі картинку з
— Як же ми? – дивиться на мене подруга здивовано. – Час такий непростий. Куди нам іти? Зима на носі. Може до весни почекай, ми з житлом розберемось. Виручай, подруго!
Історії з життя 0
Ми з родиною виїхали зі столиці до Італії у перші же дні вторгнення росії. У Мілані моя сестра проживає з родиною. тож прийняла вона нас радо. Квартири там
Зараз ми з братом дорослі і завдяки освіті яку отримали завдяки мамі, успішні люди. Щомісяця, надсилаємо мамі гроші для того, щоб вона могла насолоджуватися життям. Хіба ж знали ми чим наша допомога для мами обернеться
Історії з життя 0
Мама залишилась вдовою у 27. Ми з братом були геть маленькі, мама – сирота, як4 вона нас на ноги поставила я ніколи не задумувалась, аж поки сама не
Ми завше бабцю Раю шкодували. Кликали до себе на вечерю, привозили продукти зі столиці. Інколи, вона просила щось купити з аптеки і переслати їй в село, то ми ніколи з неї гроші і не брали. Будучи в селі їй хліб купували і крупи і молоко – шкодували стареньку. А вчора прийшла до нас бабця Рая з запитанням, яке поставило нас із чоловіком у глухий кут
Історії з життя 0
Ми років з сім тому у невеличкому селі хатинку собі під дачу купили. Практично задарма вона нам дісталась. Друзі сміялись, адже вона знаходилась за 270 кілометрів від столиці
“А ми не збираємось хрестин влаштовувати, – говорить мені донька, – У Пабло геть інші погляди на життя. Саме тому, ми вирішили, що Андреа сама все вирішить для себе, коли підросте”, – Ага! Стала я чекати. Добре, що колись мені на очі ота стаття потрапила. От я, як тільки на гостину до доньки приїхала, зробила усе як має бути. Зять нічого не знав, але бачили б ви його реакцію
Історії з життя 0
“А ми не збираємось хрестин влаштовувати, – говорить мені донька, – У Пабло геть інші погляди на життя. Саме тому, ми вирішили, що Андреа сама все вирішить для
— А їсти що? – поглянула гостя на накритий мною стіл. Я здивувалась – наготувала я від душі, аби гарно людей зустріти. — Майонез? Смажене м’ясо? Котлети?
Історії з життя 0
Так склалось життя, що родичі з якими ми спілкувались лиш листівками на великі свята вирішили відвідати нас. Мовляв, ситуація нині така, що й не знають вони, чи побачимось

You cannot copy content of this page