Історії з життя
Мені 56 років. Нещодавно я вийшла заміж за свого однолітка, думала, ми разом відпочиватимемо і подорожуватимемо. Я вже навіть переглянула кілька країн, які хотіла б відвідати. Але всі
Я часто чую розмови про те, що люди стали бездушними та черствими, як бракований буханець хліба. Та, якщо чесно, я й сама про це думала. Але днями стався
Дочка у мене завжди була роботяща, я з дитинства привчила її до труда. І дуже добра вона у мене. Але до ладу не встигла я пояснити, що не
Молоді люди якраз вийшли з машини та прямували до входу. Заклад був просто чудовий! Статуї левів біля входу, позолочена вивіска, мармурові сходинки, швейцар, який мав благородний вигляд. Елітний
Так склалось, що я розлучилась зі своїм чоловіком і сама виховую двох синів. Зараз моїм красеням 15. Живемо усі разом у селі недалеко від столиці. Діти їздять щодня
На річницю нашого весілля чоловік подарував мені новенький телефон. Я так про нього давно мріяла. Для мене це не просто нова іграшка, а необхідний для роботи інструмент. Я
Олена втомлено зайшла додому. Чоловік увійшов слідом. Розмовляти не хотілося. Жінка дуже втомилася, адже день був важкий. — Олено, нам треба поговорити, – сказав Віктор. — Зараз? —
О, Божечку, онука мені привіз. Це Женька чи Олексійчик? Щось не впізнаю, без окулярів. Микола сів на стілець. – То одягни. Це Васька, мій позашлюбний. Пам’ятаєш, ми із
Бабуся жила у сусідньому дерев’яному будиночку. Де зі зручностей тільки електрика. Однак жити можна. Бабуся відпочивала з онукою — семирічною дівчинкою. Мені подобалося, що вони завжди чимось зайняті.
Просто в якийсь момент тато не зміг вигадати, як повернути всі свої борги. Чи думав він у цей момент про сім’ю? Очевидно, що ні. Мама, якій, до речі,