fbpx
Юра з кожним днем все прискіпливіше і прискіпливіше придивлявся до коханої: нащось мізинець відкопилює, коли п’є, має декілька десятків слів-паразитів, голосно сміється в компанії, колупається в зубах як щось застрягло. Безліч дрібниць, які почали просто випирати йому на очі
Юрія Михайловича завжди можна було охарактеризувати одним словом – відповідальний, навіть, коли він вчився ходити на горщик. Він робив це чітко за годинами, тому мама не могла натішитися
“У мене теж буде хлопчик від вашого чоловіка!” — радісно сказала мені незнайомка в дитячому магазині
З Антоном ми зустрічалися два роки. Я не цікавилася його особистим життям, але в нього з першою дружиною явно щось не ладналося. Причиною цього була відсутність дітей. Вона
У шлюбі з чоловіком ми вже п’ять років. Є у нас син, йому чотири роки. Свого житла немає, і я взагалі не знаю, коли воно буде. Обидва працюємо, але грошей ледве вистачає на те, щоб жити та утримувати дитину. Живемо у свекрухи, а чоловіку усе не йметься. Є у нього мрія одна і він дуже просить у мене її виконати
Останнім часом мій чоловік поводить себе зовсім не нормально. Я навіть сказала б, не як доросла людина. Адже доросла людина розуміє наслідки всіх своїх дій. Справа ось у
Після однієї такої розмови, я вирішила поїхати до мами, аби порадитись, пожалітись і просто пригорнутись до найріднішої людини. Ключ у мене був свій, тож я зайшла, навіть у двері не подзвонивши. Ну а як? Я ж додому прийшла? Уже за хвилину вилетіла вся в сльозах. Стало зрозуміло, чому мій чоловік так змінився останнім часом
Мені було 20 років, я навчалася на третьому курсі університету. У нас якраз з’явився новий предмет та новий викладач Олег Вікторович. Олегу Вікторовичу стільки ж років, як і
Телефонує його донька і намагається донести, що так з літньою людиною чинити не можна. Рідня теж по черзі повідомила мені своє невдоволення. А у мене одне єдине питання: а де ви всі були раніше? Чому про справедливість кожен згадав лиш зараз, а п’ятнадцять років тому усі мовчали тихенько
Я пам’ятаю той день, коли не стало мого батька. День скорботи та смутку, але водночас і певної легкості. Адже батько був у нас не зразковим зовсім. Ми частіше
Як це “не візьму”? Знаєш, яке зараз усе дороге? Це вам пощастило, що не треба самим купувати, а ви не цінуєте, – почала дутися свекруха
Думаю, у багатьох сім’ях речі та іграшки переходять у спадок від старших дітей до молодших і, повірте, я нічого не маю проти. Але як реагувати, коли вашій дитині
Я вирішила не відкладати все у довгий ящик і пішла до нотаріуса, аби скласти заповіт. Думаєте порівну між дітьми все поділила? Ні! Я все відписала молодшому. А після останньої витівки дружини старшого сина, я вже й чути про них нічого не бажаю
Я вирішила не відкладати все у довгий ящик і пішла до нотаріуса, аби скласти заповіт. Думаєте порівну між дітьми все поділила? Ні! Я все відписала молодшому. А ось
Діма поїхав на навчання по обміну в іншу країну, а Ліза залишилася вдома з двома смужечками. Ні додзвонитися, ні порадитися не було з ким
Ліза ловила себе на тому, що все частіше і частіше заглядає на сторінки одногрупників: як живуть, чим займаються, чи хтось розлучений, чи є діти. А найголовніше, чи постаріли
Денисе, про цей візит, поки мовчіть. Я сама все Марійці розповім
— Здрастуйте, Денисе. — На порозі стояла незнайома жінка. — Ви ж Денис? — Так, це я, – кивнув хлопець. — Ще раз здрастуйте. – Жінка помітно хвилювалася. —
І ось вони в ресторані, обоє нещасні, похилені голови і в очі не дивляться. На правах досвідченішої особи, вона почала розмову, бо сидіти отак цілий вечір їй не хотілося: – Ви так само за рекомендаціями друзів
Як же Зоряна мріяла вирости! Навіть, колись стояла під ринвою в проливний дощ, бо хтось із старших дітей сказав, що так швидше виростеш. Те, що над нею посміялися,

You cannot copy content of this page