Мама моя не вірила в цей шлюб і я не могла зрозуміти чому, але потім, поживши два роки з чоловіком, я переконалася, що від мене в цьому шлюбі мало що залежить, як і чоловіка, а вся справа в чому, як ви гадаєте?
То я вам розкажу, що самі здивуєтеся. Я вийшла заміж в село і була щаслива, бо село у мене завжди асоціювалося з бабусею, її лагідною усмішкою, теплим хлібом
Ірина й Тетяна були подругами з дівочих літ. Вони працювали у відділенні зв’язку Укрпошти. Майже одночасно дівчата вийшли заміж, наступного року вони стали мамами своїх єдиних діток. Ірин син і Танина донька були однолітками, відвідували один садок, навчалися в одній школі. Але тоді жінки й уявити не могли, що після другого повноліття їхніх дітей стануть ще й свахами
Ірина й Тетяна були подругами з дівочих літ. Вони працювали у відділенні зв’язку Укрпошти. Майже одночасно дівчата вийшли заміж, наступного року вони стали мамами своїх єдиних діток. Ірин
Я з подивом дивилася, як свати практично переманюють до себе доньку. Тільки те й чула від неї, що «мама Оля» і «тато Толик» казали, які вони хороші і як я маю до них дослухатися і забути, що не була на весіллі у неї.
Тепер я шкодую, що моя Маринка росла «безпроблемною» дитиною, тихою і врівноваженою, вдома сиділа і книжки читала. Сама вступила на державну форму навчання і я тому несказанно тішилася,
Останнім часом чоловік став просто нестерпним і головна претензія в тому, що я ставлюся до нього, як до дитини і сюсюкаю, а його це вже дістало
Спочатку я подумала, що він має рацію, адже діти наші виросли, до шерсті маю чутливість, тому домашніх улюбленців нема. Залишився один чоловік. Але тут було щось не чисто.
От коли доньки прийшли мені на поріг удвох і давай життя свою матір учити, то я не знала, чи сміятись мушу, чи вже хлипати. Головне – стоять обоє такі вже поважні і впевнені у своїй правоті. Ну а, як то їхня мама тата залишити могла на схилі літ?
От коли доньки прийшли мені на поріг удвох і давай життя свою матір учити, то я не знала, чи сміятись мушу, чи вже хлипати. Головне – стоять обоє
Мені просто не щастить з чоловіками і в мої сорок п’ять років я просвітку не бачила. А останній, здавалося б, молодий і гарний. Та тепер не знаю, що з ним зробити і куди діти. Треба було мені того на свою голову?
Отож, перший мій чоловік через два роки де й дівся, тільки дитину по собі залишив. Мати моя замість того аби помогти мені, то тільки на голову капала. –
Невістка дзвонить і хлипає у трубку: “На вас, мамо, лиш надія”. Божиться, що нічого про наміри чоловіка свого не знала і тепер сама сивіє: як бути? А мені хоч сядь і плач, бо одне діло бути на заробітках, а інше – бути заміжньою за італійцем
Невістка дзвонить і хлипає у трубку: “На вас, мамо, лиш надія”. Божиться, що нічого про наміри чоловіка свого не знала і тепер сама сивіє: як бути? А мені
Коли я тільки зустрічалася з Олегом, то насторожилася, що він у мами одинак і вона його сама виховувала. Але де я могла знати, що мене чекає зовсім інший, геть протилежний бік любові до сина
Ганна Олександрівна справила на мене враження дуже доглянутої жінки і знайомство пройшло в кафе, бо вона не хотіла морочитися з гостиною. – Галю, я не хотіла ні квартиру
Мама завжди мені возила з міста гостинці і навіть в сорок років я чекала на її приїзд, бо вона така ласунка, що точно щось купить. Де ж я думала, що вона привезе мені з міста батька моєї дитини
– Дивися, йти не хотів, казав, що не мав з тобою нічого! А я кажу – ти май мужність з сином познайомитися, двадцять років хлопцеві!, – бубніла мама,
– Ти чого моїм розумом жила, – спитав мене чоловік, збираючи свої речі, – інші жінки якось дають собі раду з усім, а ти у нас одна така!
– Що мені робити? Як це ти йдеш? – Йди на роботу для різноманіття, а не тягни з мене гроші і взагалі тягнеш мене донизу. Ця розмова була

You cannot copy content of this page