Головна

Історії з життя

Того разу сестра зателефонувала якось дуже пізно, я ще й здивувалась, до чого б то? Узяла трубку. а звідти, як полилос, що й слухати не реально. почала вона мене вичитувати за маму і за те, що я права не мала так робити. Я їй що сказати хочу, пояснити, а вона ж не слухає. Зрештою, заявила, що я мушу мамин дім звільнити геть.
Історії з життя 0
Того разу сестра зателефонувала якось дуже пізно, я ще й здивувалась, до чого б то? Узяла трубку, а звідти, як полилось, що й слухати не реально. Почала вона
Я любила свого чоловіка щиро і всією душею і думала, що він так само любить мене, адже навіщо тоді женитися? Проте, любив він іншу жінку, яка на той момент його кинула і заміж за іноземця вискочила. Отак він вирішив їй показати, що дасть собі раду в житті, а мені те життя й зав’язав.
Історії з життя 0
Я тішилася тому, що ми разом, батьки мої в село переїхали і хату мені залишили і стали ми там жити-поживати. Через рік на світ з’явився синочок, якого Ігор
“Невдячна” – навіть мама рідна мені ті слова каже. Ніхто не розуміє, як то я у такому стані важкому могла покинути свого чоловіка. Кожен мені нагадує і про шлюбну обітницю і про мої обов’язки. Так, я залишила свого немічного чоловіка на його літню матір і впевнена, що ви б зробили те ж на моєму місці
Історії з життя 0
“Невдячна” – навіть мама рідна мені ті слова каже. Ніхто не розуміє, як то я у такому стані важкому могла покинути свого чоловіка. Кожен мені нагадує і про
Свекруха якось швидко дуже зібралась, послалась на міфічні справи і побігла додому. Було видно, що їй нікуди і не потрібно і що щось трапилось, а от що ж саме, вона мені звісно ж ніколи не скаже. Однак, уже за якусь годину мене набрав чоловік. Волав так, що я мало слуху не втратила.Пояснив мені, чого то мама його так швидко пішла. Моя в тому вина, от тільки де?
Історії з життя 0
Свекруха якось швидко дуже зібралась, послалась на міфічні справи і побігла додому. Було видно, що їй нікуди і не потрібно і що щось трапилось, а от що ж
Мама мені сказала: «Я жалкую, що тоді дарувала тобі подарунки замість батька, що не сказала одразу, що то за субчик, бо тепер ти б отак не вчинила!». Я задумалася.
Історії з життя 0
Батько знайшов нас недавно, йому вже сімдесят сім років і він не має ні де жити, ні не має людей, які б про нього піклувалися. Переді мною стояв
Зійшлися ми з Миколою без великої любові, але з необхідності: він удівець, я роки розлучена, діти дорослі, а жити з кимось треба. Не буду казати, що власна хата не була основним чинником для того аби я переїхала до Миколи. Знаєте, жити з донькою і зятем та бути їм за служницю мені вже набридло і я ладна була піти на край світу, лиш би жити окремо.
Історії з життя 0
А тут Микола на роботі до мене підходить і каже: – Віро, треба поговорити. Ти знаєш, що нема Ліди моєї вже два роки, діти не приїжджають, а будинок
Мені всі невістчині родичі телефон обривали, що я наслухалася про свою дитину, що й сама повірила, що Максим міг таке зробити. А сам він просто мовчить – жінка пішла від нього, а той мовчить.
Історії з життя 0
Якби не кума Ліда, то не знаю, що би було далі, але я вже їм того не попустила. Знаєте, коли Максим взяв собі жінку з дитиною, то я
Може, то й заздрість, але я своє життя порівнюю з іншими і розумію, що нема мені на схилі літ, кому води подати і то в прямому розумінні слова, бо так мені до хати син воду й не провів. Все зайнятий дуже і як почну його просити, то ще й огризається
Історії з життя 0
– В мене роботи купа, а ви тут зі своєю водою, так, ніби вам там басейн треба наливати! Не можете собі пів відра води в хату принести? В
Христя вперше по-справжньому закохалася на третьому курсі університету. Вона до хвилинки пам’ятала той вечір. Теплий духмяний травень. Дискотека. Її на танець запрошує чорнявий стрункий хлопець, і вони плавно кружляють у ритмі вальсу. «Напевне, він займався бальними танцями», – подумала дівчина, бо вона також у школі відвідувала танцювальний гурток, навіть мріяла стати балериною. Хлопець подякував за танець і засипав Христину компліментами, мовляв, як легко й приємно було з нею танцювати, ніби вона професійна танцівниця. Дівчина усміхнулася й відповіла йому таким же компліментом
Історії з життя 0
– Я, насправді, танцюю з семи років, – радісно відповів він. – Я також відвідувала бальні танці. – Оце так збіг. Дуже приємно. Вони познайомилися, потім Ілля провів
Десять років я працювала над тим, аби моя родина нарешті мала будинок нашої мрії. Ми викладались усі на повну, заощаджували на всьому. Але, краще мені було б окремо свої гроші відкладати,бо нині виходить так, що у величезному домі для мене і дитини місця немає
Історії з життя 0
Десять років я працювала над тим, аби моя родина нарешті мала будинок нашої мрії. Ми викладались усі на повну, заощаджували на всьому. Але, краще мені було б окремо

You cannot copy content of this page