Коли підняла ляду, то вклякла на місці – у темному кутку біліло плаття дочки. Соня – огрядна молода дівка, схожа фігурою до своєї матері, лежала на старій ряднині і стиха cтoгнaла. – Дитино, що з тобою? – кинулася до дочки
Вечоріло. Вже й коровай поділили, а весілля й далі гуло. Огрядна мати, що раз по раз поправляла на голові свою «хімію», очима вишукувала серед натовпу біле плаття своєї дочки-нареченої. «Де ж пропала?!» – спочатку дивувалася Галя, а тоді не на жарт занепокоїлася. А наречений зі своїми дружками з-за столу так і не підводився – вже […]