Історії з життя 0
Від самого мого весілля до тепер, подруги все не стомлюються мене питати одне й те ж
Від самого мого весілля до тепер, подруги все не стомлюються мене питати одне й
Історії з життя 0
Мене тішить, що постійне переживання за долю Катерини, нарешті, покине моє серце
Молодша сестричка Катруся появилася на світ, коли мені було п’ятнадцять років. Мої батьки дуже
Історії з життя 0
А тут, Петро вже свою оту любку та прямо в квартиру нашу привів. Ще й не поділили нічого, а він уже ту Фаїну свою у велику кімнату, та й живуть
Вже як дійшов мені терпець краю, то я зібравши речі таки поїхала до своєї
Історії з життя 0
А невістка моя – Галька, очі під лоба пускає, та все ж ні на крок не відходить – пасе мене
Добре, що я окремо проживаю, то мала змогу забирати свою онуку під своє крило.
Історії з життя 0
До села я вирішила їхати з самого ранку, на шосту годину, щоб ніхто мене не бачив. Якось вже так вийшло, що для сільських я була тією, що проміняла все на місто, а для мого міського чоловіка так і залишилася тією, з якої ніяк село не витягнеш
Я чесно намагалася годити і тим, і тим, але у мене не виходило. Я
Історії з життя 0
Я була дуже щаслива, але свекруха сказала, що вона мене з села витурить
Свекруха перейшла від слів до діла. Коли я вернулася з роботи, то побачила, що
Історії з життя 0
– А мені хтось допомагав?, – кажу я їй, – ти ж така була незалежна, хотіла й на роботі працювати, щоб гроші свої мати, щоб не залежати від Дмитрика
От і дожилися, що нема порядному хлопцеві кого й заміж брати. І то не
Історії з життя 0
– Галю, то я, відкривай. Не дочекався тебе, то й сам прийшов.
Донька, яка мала бути моєю радістю і гордістю, вкотре перевертає моє життя з ніг
Історії з життя 0
Анатолій переїхав до мене і я відпустила маму додому. Дивно, але не раділа вона моєму щастю тоді. Мама відверто була проти того, аби я створювала родину із Анатолієм. Просила одуматись
Я стояла на порозі із сумками, але до квартири увійти не могла, адже мама
Історії з життя 0
Я така була захоплена новим романом, що нікого не помічала навколо, хоча б і мала тримати якусь обережність, адже десь нас могли побачити і донести чоловікові. Я не вважала, що винна перед чоловіком
Адже я йому віддала двадцять вісім своїх найкращих років і з самого початку б

You cannot copy content of this page