Історії з життя 0
Так люди її дратували і так було не завжди. Колись вона в них вірила, принаймні в деяких з них. А потім її кавалер здійснив з нею те, чого вона не хотіла і не чекала
Нарешті осінь. Кінець цим спекотним дням, спітнілим людям, стомленим ногам… Вона усміхнулася, бо вийшло
Історії з життя 0
Світлана похитала головою, та їй хотілося покрутити пальцем біля скроні, однак, Наталя могла б на неї за це образитися. Після роботи вони вийшли разом і відразу розійшлися в різні боки
“Підемо кудись після роботи? — Робочий день добігав до кінця і Світлана запропонувала своїй
Історії з життя 0
Я бачила, що чоловік і в шафі щось риється, сумки перебирає, квитки якісь моніторить, але думала, що його вкотре відправляють у відрядження. А виявилося, що ніяке не відрядження, це чоловік у відпустку зібрався. Він уже взяв собі квиток до Туреччини
Чоловік сказав, що втомився від мене і дітей, тому у відпустку він поїде один.
Історії з життя 0
Його треба врятувати, бо це єдина істота з її теплих спогадів. Він не дає їй забути про маму, а спогади вже стираються. Час стирає все якоюсь невидимою гумкою і вона не може це спинити. Вона вже забула якого кольору була сукня в мами на її весіллі, щось сіре чи кавове? Не пам’ятає чи говорила їй, що дуже сильно її любить
Пан Коцький. Перша зустріч. Вперше Васько побачив її навесні, коли вона в сльозах прибігла
Історії з життя 0
Якось вона йшла пізно зі зміни нав’ючена сумками і побачила його, і якусь жінку. Він співав своїм чудовим голосом про «чорні очка як терен», жінка щасливо сміялася, як колись вона. Настя остовпіла. Не знає скільки отак простояла
Настя пленталася з роботи по дорозі заповзаючи то в один, то в інший супермаркет.
Історії з життя 0
Георгію потрібно купити подарунок, дочка попросила телефон останньої моделі, спочатку він хотів піти найлегшим шляхом, подарувати гроші, але донька попросила, щоб він сам вибрав їй телефон. Ось довелося їхати в торговий цент
Георгій вийшов з машини, на вулиці була справжня злива, він відкрив свою чорну парасольку,
Історії з життя 0
Зараз дружина вже четвертий місяць як сидить у декретній відпустці з нашим малюком, однак у мене вже все, сили закінчуються. Вона не може справитись з елементарною жіночою роботою. Вічно сонна і виморена. Вирішив відправити її на роботу, а сам залишитися вдома, щоб виховувати нашого малюка.
Я живу з дружиною вже більше семи років. Зараз ми виховуємо з нею одну
Історії з життя 0
Пройшов рік з того дня, як Олексія не стало. Здавалося б, життя у Аліси почало налагоджуватись, але все одно щось всередині не давало їй спокою. Вона досі почувалася винуватою за те, що трапилося з її чоловіком. Хоча і розуміла, що її провини в цьому немає. Але це відчуття її не полишало. Ніби вона так і не змогла прийняти все те, що сталося
На річницю приїхали найближчі родичі. І звичайно ж, Варвара. Стоячи біля пам’ятника Олексія, і
Історії з життя 0
Ну, – сказала новоспечена невістка через день після весілля, – Де наша обіцяна квартира? Думала на весілля подаруєте – розчарували
Павлик був бажаним дитиною. “Спадкоємець”, гордо говорив батько. “Сонечко моє”, говорила мама. Симпатичний хлопчик
Історії з життя 0
Третя ночі! Чи ранку? Чоловіка знову не було вдома. Третій раз за тиждень. Юля пам’ятала, що останній раз подивилася на годинник в дванадцятій, потім сон зморив її. Але о третій годині вона прокидалася не перший раз, їй здавалося, що у двері дзвонять
Юля прокинулася від дзвінка у двері. Здалося чи в двері подзвонили? Вона прислухалася –

You cannot copy content of this page