fbpx
Історії з життя 0
– Нам потрібно розлучитися… Через раптове зацепеніння вона не почула, що оголосили реєстрацію на їх рейс. Найвірніший, найнадійніший, найкращий у світі Костя, її Костя, і… розлучення?
– Нам потрібно розлучитися. – Що нам потрібно? – не розчула Неля через гамір
Історії з життя 0
Прагнула вирішити усі проблеми, змінивши номер телефону. «Я мушу», – переконувала саму себе. Та за деякий час їй зателефонували на роботу. Піднявши слухавку, почула голос Василя. Стривожений, зболений… Як він тільки знайшов її у чужому далекому місті за тисячу кілометрів?!
Вони побачилися після випускного вечора лише через тридцять років на зустрічі однокласників. Оксана впізнала
Історії з життя 0
Якби то знати, що цього не варто було робити! Чула ж від людей, але не йняла віри. Бо люди різні байки вигадують. І якби почати усім цим перейматися…
Якби то знати, що цього не варто було робити! Чула ж від людей, але
Історії з життя 0
Олексій дивився не на доньчині очі, а на Тоську. Все вона розуміла. Він їй також подобався. Їй завжди подобалися чужі чоловіки. А чужим чоловікам подобалася Тоська.
Ішла через гречки, спотикаючись об бджолині переспіви. Звернула з дороги – навпрошки швидше. Поспішала
Без категорії 0
Мама повідомляла, щоб Коля негайно приїздив додому – його призвали в армію! Донині не знає він, як це сталося, адже мав відстрочку, доки не закінчить навчання. Не раз пізніше спадало на думку: «А що, як то мама в такий спосіб хотіла розлучити його з Надею?» Але боявся навіть спитати, бо ніколи не зміг би пробачити таке навіть найріднішій людині
Над містом, куди їхав на заробітки з двома молодими напарниками Микола Вихор, сяяли вогні.
Історії з життя 0
– Ні, таки я вас десь бачила, – не вгавала жінка. – Не часто тепер до Катерини гості ходять. А колись ходили. Чоловіки голови за нею скручували. Тут один від сім’ї втік. Бігав за Катериною. Господарку їй доглядав. На колінах повзав. Зізнавався: як скаже Катерина в криницю скoчити – скoчу. Вона тішилася.
Душа спотикалася об облізлі камінці, що злісно стирчали зі старої дороги. Місцеві люди називають
Історії з життя 0
… Вони познайомилися у поїзді. Минуло більше двадцяти років. Дівчина їхала у гості до родичів. Їй тоді було шістнадцять.
Вокзал зустрів Олександру звичною метушнею. Літо. Хтось поспішає до моря. Хтось у гості. А
Без категорії 0
На душі – зле. Ні, ще гірше. Плакати – зась. Не тому, що «залізна леді» чи створена з іншого вогнетривкого, антикорозійного матеріалу. Просто, від сліз набрякають повіки, а під очима – мішки-синці. Для жінки такий чарівний «макіяж» не бажаний.
На душі – зле. Ні, ще гірше. Плакати – зась. Не тому, що «залізна
Історії з життя 0
Батьки були рішуче налаштовані проти їхнього кохання. Вітині – викладали в інституті, Вадимові – трудилися на заводі. Тож свати аж ніяк одне одному не підходили. Вадимові батьки ще так-сяк поставилися до юної невістки. Тільки шкодували сина, що з багатими тестями не зживеться. А от Вітині! Вони не могли усвідомити, що їхня єдина доця, яка має вчитися у столичному вузі, піде заміж за селюка?! Тому, коли дізналися, де їхня дочка переховується, одразу туди поїхали
Важко закохані воювали за любов, а все ж вибороли те, що їм належало! –
Історії з життя 0
У неповних дев’ятнадцять він зустрів, як гадав, свою Музу. Кохання для юного художника виявилося таким непростим і фатальним, як несумісне поєднання барв на його картинах, яке насправді творило дивовижну гармонію.
Його картини споглядають на світ фантастичними очима незнайомки. Великі, гарні очі кольору волошок і

You cannot copy content of this page