Я одружений, міцна сім’я, двоє дітей, вже дорослі. Дружину любив, вірніше, як потім зрозумів, шукав надійний тил. Катерина господарська, розумна, невибаглива, мрія для багатьох. Єдине, мені, звичайно, з нею було нуднувато. Я це ще до весілля зрозумів, але навіть зрадів – дружина-вертихвістка мені не потрібна була, для цього є інші жінки. Коротше, одружився, сім’я, все як годиться, але тримав себе в голові можливість скочити на ліво, якщо випаде нагода
Мені 57. Вже багато років живу подвійним життям. Не прошу співчуття або моралей, просто
Я аж їсти перестала – прислухалась. Сиділа тихіше за мишку, адже подрузі потрібно буде розмову її чоловіка з друзями передати ледь не дослівно. А розповідати буде, що. Я це з перших же слів зрозуміла
Я аж їсти перестала – прислухалась. Сиділа тихіше за мишку, адже подрузі потрібно буде
Ніна приїхала додому, але її ніхто не зустрічав. Мамочки не стало півроку тому, будинок стояв осиротілий, відразу постарілий. Ніні почувся тихий голос мами: «Це ти, Ніночко?»
Але Ніна розуміла, що мама ніколи не запитає, ніколи не включить світло в будинку,
«Я йду, так жити далі неможливо» – сказав він. Це прозвучало так буденно, ніби він побажав мені доброго ранку. Ні сліз, ні благання про те, щоб він залишився. Я чекала цих слів. Чекала, але все одно сподівалася, що все само собою вирішиться
Багато людей живуть без кохання, просто за звичкою. Їх об’єднують діти і побут. І
Мені 30, я власник пабу. На роботу їжджу на метро. Зовні величезний такий бугай. Одного разу на виході з вагона побачив, що одна дівчинка з рюкзаком не може своїми силами вийти. Вирішив їй допомогти: взяв за капюшон і вийшов разом з нею. На наступний ранок, дивлюся, шукає мене очима в вагоні – так ми 2 місяці разом і їздили, я допомагав їй виходити.
Вона давала мені слухати свою музику і взагалі поводилась мило і скромно, я навіть
Батьки залишили нам нам із братом навпіл у спадок добротний будинок з досить великою присадибною ділянкою у передмісті мегаполісу. Здавалося б, живи і радій. Але брат розсудив по-іншому. У мене один син, а у нього троє дітей, і він вважає, що йому мало дістатися дві третини будинку і ділянки, тому що онуків більше. Я намагалася пояснити йому, що це – рішення батьків, і ми не маємо права їх засуджувати за це. Але він уперся, образився, перестав спілкуватися
Нас у батьків двоє – я і брат. Колись давно батьки влаштувалися в невеликому
Перевезли мою маму до себе. Вона продала майно в в Україні і возз’єдналася з нами. Я поїхала за кордон, коли була ще школяркою по обміну, та так тут і залишилась. Зрідка приїжджала додому, але основне спілкування у нас було лиш телефоном. Тому, якщо чесно і відверто, то мама для мене чужа людина і який у неї характер я гадки не мала, як в принципі і вона про мене
Перевезли мою маму до себе. Вона продала майно в в Україні і возз’єдналася з
Так сталося, що Катя, десятирічна дівчинка, живе тепер з вітчимом, в її рідному домі. Після того як не стало мами, вона залишилась жити з людиною, яка її зовсім не любить. Ну ось анітрохи не любить. На людях вітчим не показував свою нелюбов до Каті. Він міг і по голові її погладити, і похвалити, дуже слухняна і хороша дівчинка, але вдома було все навпаки.  Та й не міг він віддати її в дитбудинок, люди в селі не зрозуміють. А якщо люди не зрозуміють, значить і життя йому не дадуть
Так сталося, що Катя, десятирічна дівчинка, живе тепер з вітчимом, в її рідному домі.
Минуло приблизно два місяці після того, як не стало батька, коли в квартирі пролунав телефонний дзвінок. Це мене дуже здивувало, адже на стаціонарний телефон ніхто сто років не дзвони. Я підійшла до телефону, приємний жіночий голос запитав: – Доброго дня, можна Михайла Вікторовича до телефону?
Очі миттю наповнилися сльозами, мені знову доведеться говорити те, що досі важко усвідомити. –
Спочатку прорвало трубу у ванній, і вона затопила сусідів знизу. Потім подряпали крило її джипа. Потім щеня подруги, поки вони пили чай на кухні, зіпсувало її нові італійські туфлі. Ну, а коли серед ночі раптом впала картина і ледь її НЕ пришибла, то ВОНА зрозуміла, що десь явно накосячила
Метод Матвія. Вона згадала анекдот, який днями розповіла подруга. Прийшов браток в магазин, щоб

You cannot copy content of this page