Історії з життя 0
– Дитинка? – здалося мені ніби небо на мене обрушилося, так і придавило свинцевою вагою. Подивився на Тамару, животик круглий, великий, з-під шалі визирає. Як же я відразу не помітив? Все в очі її сині дивився. І так погано мені стало, хоч вий! Завив, сльози градом потекли. – Томо, як же так?
Я записала його історію, не забравши, і не додавши, так, як він мені її
Історії з життя 0
Кілька років тому Віктор подарував мені кошеня, та не аби яке, а породисте, з паспортом і ще там, якимись заморочками. Якщо чесно, котів я не люблю, тому в подробиці не вникала, зробила радісне обличчя і щасливі очі, трохи погладила, навіть, на поцілунок спромоглась і пішла руки мити і обличчя вмивати. Знаю тільки, що начебто «шотландець» якийсь. Так ось саме через цього кота у нас усе і почалось
З Віктором ми познайомилися 5 років тому. Я була розлучена і від першого шлюбу
Історії з життя 0
Дивно, але ключ підійшов до замку вхідних дверей. Скільки років він служив талісманом? Вірніше нагадуванням, що десь і у нього є батьківський дах? Років 20, як пішов у гуртожиток училища. Скільки разів Семен поривався зняти його зі зв’язки і викинути, знаючи, що під цим «дахом» його ніхто не чекає
Але кожен раз в останній момент серце стискалося, від спогадів цих…. Скільки себе пам’ятав
Історії з життя 0
Галина аж зблідла, коли побачила, що з комина літньої кухні сусідки пішов дим: — Ой, мамочко, – заплакала. І вже до чоловіка, – Дмитре, я до Світлани побігла. Бачу вона в печі палить, то ж вони тільки там хліб печуть. А вона ж учора вже пекла. Значить з бабкою Зіною щось. Світлана ж казала, що тій геть не добре останнім часом. Навіть, не пускала до неї. Не хотіла щоб я тьотю Зіну у такому стані бачила
Галина аж зблідла, коли побачила, що з комина літньої кухні сусідки пішов дим: —
Історії з життя 0
Вирішила я все дізнатися сама. Знайшла того професора у котрого стоїть на обліку невістка. Не питайте, як і в скільки це обійшлось, але я все про її стан здоров’я дізналась з перших уст. Відомості мене не порадували
Синові 35 років, невістці – 32. Вони одружилися 10 років тому. Спочатку все було
Історії з життя 0
Минуло сорок днів. Валерій, як завжди приїхав з роботи. Лариса метушливо ставила вечерю на стіл. Але він як сів, так і сидів. – Ну може досить вже, Валерчику. Всі ми там будемо – Він підняв голову і глухо сказав – Це правда? – Лариса відчувши недобре, прошепотіла – Що, правда? – Він встав і уперся в неї важким поглядом – Що в ту ніч, тебе вдома не було?
Бумеранг завжди повертається – Ні, Валерко, і не умовляй. Не потрібна мені твоя сестра
Історії з життя 0
– Ні, онучка, моя дорога. По – перше я не «агов», а по – друге не твоя прислуга. Хочеш їсти? Вставай, та сходи в курник за яйцями. По дорозі в город заглянь, огірочків з грядки збери. Ось тоді і поснідаємо. І запам’ятай, жити ти будеш у мене, а зі мною так не розмовляють. А годувати того хто не працює, ніколи не буду
— Агов, як там тебе? Їсти давай швидше – капризно сказала Нюра. Баба Віра
Історії з життя 0
Зять часто їздив у відрядження, затримувався. Але і зарплата відповідала його роботі. Дочка жила добре і могла не обмежувати себе ні в чому. Її робота була радше хобі, ніж способом заробітку. Тим не менше моя дочка любила поскаржитися на життя. Як не прийду в гості, вічно ниє, що чоловік мало приділяє їй часу, що його ніколи не буває вдома. Скаржилася, що чоловік втомлюється і не хоче розважатися з нею або ходити кудись. А одного разу я дізналась, що зять усього того не витримав
Кілька років тому моя дочка вийшла заміж. Не можу сказати, що мій зять ідеальний, але,
Історії з життя 0
У моєї мами є брат. У тата теж. І у мене є брат. Всі прекрасно спілкуються один з одним, дружать, допомагають і всі питання вирішуються мирним шляхом. Навіть питання спадщини. Негласно, в нашій великій родині, існує правило, якщо батьки живуть з кимось із своїх дітей, тому і залишиться житло. Але я вийшла заміж і потрапила в сім’ю, де так не вважають. Я живу з чоловіком та свекрухою в її квартирі. У брата чоловіка є своє житло, але він не приховує, що ділитиме материну квартиру після того, як її не стане
У моєї мами є брат. У тата теж. І у мене є брат. Всі
Історії з життя 0
Настуня, так її всі називали з народження. Люблячі батьки, бабуся. Потім однокласники і однокурсники. Я теж так її кликала і трохи заздрила їй
Ось вміла вона поєднати в собі благородний стрижень істинної принцеси, легкість вдачі, крапельку кокетства

You cannot copy content of this page