Історії з життя 0
Коли зараз кажуть, що людям цікаві тільки вони і не варто на когось озиратися, то я гомерично регочу
Не траплялося на вашому шляху бабці Марці, то як ви в цьому світі виживете.
Історії з життя 0
Однак, то був лиш початок випробувань. Минуло сорок днів за чоловіком, коли на порозі нашої квартири з’явилася Олена Василівна, моя свекруха. Вона одразу заявила
Я була щаслива в шлюбі з Дмитром. Він був моїм найкращим другом, підтримкою і
Історії з життя 0
Спочатку мене дивувало, чому донька так реагує, коли я беру онучку на руки. То я не вмію тримати, каже, то руки не помила, то ніс червоний і не треба приходити
– Та тебе якось вибавила, чого ти так кажеш, – не звертала я уваги
Історії з життя 0
Коли я почула кого саме до нас на новорічні свята запросив чоловік, мало не розплакалась. Не подумайте, стіл я накрити зможу, є з чого, тут інше питання. Минулі свята я ледь пережила, досі дрижаки, як згадаю що то було, а тут – знову?
Коли я почула кого саме до нас на новорічні свята запросив чоловік, мало не
Історії з життя 0
Коли вона сказала, що виходить заміж, я просто кивнула й пішла в сусідню кімнату. Здається, навіть не сказала «вітаю».
Мені сімдесят. Тільки вчора святкували. Щоправда, святкували більше донька з онуками, а я так,
Історії з життя 0
Вам відома фраза, що не треба робити ніяких кардинальних кроків, коли ви або дуже щасливі, або дуже нещасні? Думаю, що й мій брат не знав про неї, але саме він наполіг аби я не робила той крок, хоч я була неймовірно щаслива і була певна, що так буде завжди
Мені було сорок років, стара діва з бухгалтерії, власниця розкішного чорного кота чи, скоріш
Історії з життя 0
Не буду кривити душею, я розраховувала на це, коли їхала на заробітки та там двадцять років батрачила, усім роти позакривала, хто на мою Галю говорив, а за онука була готова на все
Бо жінка з дитиною, то не дуже. Але жінка з дитиною і квартирою, то
Історії з життя 0
«Хто терпен, той спасен», – говорила бабуся і ставила свічку, і з любов’ю дивилася на портрет дідуся, який її, при моїй пам’яті, ніколи й на ім’я не кликав, а все: «Стара, що є їсти?».
Так само й мама моя жила з чоловіком, якому терпіла, бо як інакше можна
Історії з життя 0
Коли у Cвятвечір я заїхала до брата додому, мене знову накрило тим самим відчуттям
Як тільки відкриваються двері їхнього будинку, здається, ніби потрапляєш у казковий світ ідеального Різдва.
Історії з життя 0
Я ніколи не забороняла Віті спілкуватися з її батьком, моїм колишнім чоловіком Андрієм. Я переконана в тому, що діти не повинні потерпати через розлучення батьків
Мене звати Валентина, і так уже склалось життя, що нині я мати-одиначка. Хоча це

You cannot copy content of this page