Історії з життя 0
Історії що трапилась із нашою родиною цього року, я, напевно, не забуду ніколи. То стало уроком не лише мені, а й моїй матері. Вона ж у мене людина дуже добра
Історії що трапилась із нашою родиною цього року, я, напевно, не забуду ніколи. То
Історії з життя 0
Свекри ж там “розвернулись” не на жарт. Бачте, свекруха дивилась багато передач про ремонти. Оскільки їхня квартира маленька і простору там немає для польоту її фантазії, то втілити усі найсміливіші дизайнерські рішення вона вирішила у квартирі моєї доньки
Уже десятий рік я живу за кордоном. Спочатку я поїхала працювати, щоб заробити на
Історії з життя 0
Вона гучно попросила всіх негайно покинути квартиру. Було ніяково. Люди почали швидко збиратися, вибачатися, але я спробувала їх зупинити. Тоді Олена повернулася до мене і почала
Знаєте, я завжди вважала свого молодшого брата Євгена не просто братом, а ледь не
Історії з життя 0
Не мала я долі і щастя в житті особистого, того й своє життя присвятила своїй єдиній доньці Людмилі. Люда – моя гордість і моя, нажаль, найголовніша турбота
Не мала я долі і щастя в житті особистого, того й своє життя присвятила
Історії з життя 0
Сусідка каже, чого то я невістку на місце не покладу через так відношення
Спочатку я не розуміла, чому сусідка так часто до нас навідується. Я думала, що
Історії з життя 0
Я б, може, не так реагувала, якби мама мені сказала, що ж не так з Андрієм, але оте її «у мене передчуття», то ж не аргумент. Тим більше, ми живемо разом вже сім років, купили квартиру, машину, плануємо вже дітей, а вона й далі просить мене бути обережною
. – Мамо, я пішла на всі твої умови, щоб тільки в сім’ї був
Історії з життя 0
Я двадцять років була в Італії не від доброго життя, думала хоч на схилі літ мати свій куточок, тому гроші не дуже передавала додому, хоч спочатку робила як усі – сумки, буси, грошва, все туди, а далі наче грім серед ясного неба – усвідомлення, що нема біля кого загрітися
Я ж для доньки старалася, для онучки, думала, що вони мені вдячні за допомогу,
Історії з життя 0
Подарунки отримує та, поки я тягну свого воза. Їй путівку на море, а мені набір посуду…
Могло б здатися, що це якесь Новорічне чудо, що все ось так випадково сталося:
Історії з життя 0
«Що з тобою? Ти ніколи такою не була?», – я повірити не могла, що моя подруга таке мені в очі каже. «А тепер буду і дякую за науку!». З цими словами вона нашу багаторічну дружбу й поховала. Я не вірила, що таке може бути і з ким, зі Світланою? Та й що я такого сказала, хіба вона в дзеркалі цього не бачить?
Ми дружили з інституту, а тепер, коли вже нам за сорок, то наша дружба
Історії з життя 0
Жінка уважно оглядала мою квартиру, поки я показувала, де ванна, де кухня. На словах «тут моя спальня, а ваша інша кімната» вона вся стрепенулася і я зрозуміла, що надалі доведеться вибирати слова, адже вона його дружина
Проте, мене ж виправдовують роки і обставини та й тепер я простягаю їй руку

You cannot copy content of this page