Звернувшись у клубочок і обійнявши себе руками Валентина сиділа на краєчку ліжка. Похитуючись зі сторони в сторону, мов дитя мале, вона тихенько хлипала. Як буде далі вона просто не знала. Та ще Ігор сказав, що терпіти такого не може, що потрібно щось вирішувати. Знала вона вирішення тієї ситуації, але не хотіла щоб дійшло до такого
Звернувшись у клубочок і обійнявши себе руками Валентина сиділа на краєчку ліжка. Похитуючись зі
Донька певно й забула, як тоді пожартувала недоречно, але як Бог зробив, що кожне її слово збулося, але не принесло їй щастя. Гарна моя була Юля, мов з картинки, я їй завжди ниточку зав’язувала червону, але не чужі люди її зурочили, а сама вона свою долю сотворила
Як могли такі дві різні сестри вдатися – одному Богу відомо. Старша Віра –
Я й досі не знаю, що керувало моєю матір’ю, хоч сама вже маю онуків, бо те, як вона мені в житті нарадила не лізло ні в які ворота. Я спочатку думала, що вона мене просто хотіла з рук спихнути, але є у мене підозра, що вона просто не хотіла мені щастя
Я росла з двома сестрами і одним братом в невеликому селі, всі наші працювали
Аня почала мені скаржитися на Сергія. Спочатку це були дрібниці: то він не допоміг з дітьми, то не встиг щось купити в магазині. Я звикла до таких розмов — подруги часто діляться буденними проблемами. Я слухала її, кивала головою, намагалася підтримати, хоча в глибині душі завжди було дивно чути це. Адже йшлося про мого брата
Мені було непросто звикнути до думки, що мій брат Сергій одружився з моєю найкращою
Мамо, ти думаєш тільки про себе, про нас і не згадаєш. Ти так переймаєшся за свою спокійну старість, що і в голові не маєш те, як нам важко і, що через тебе будемо мати стільки труднощів. Ти кажеш, що нас любиш але хіба то любов після такого вчинку?
— Мамо, ти думаєш тільки про себе, про нас і не згадаєш. Ти так
В той день я втратила коханого, але знайшла вірну подругу, ми й досі дружимо і зі сміхом згадуємо той день. А починався він, як поганенька історія: хтось відкриває двері, я думаю, що то Володя, аж тут якась жінка і з претензіями, чого я не плачу за квартиру. А далі таке почалося
Тоді мені було тридцять вісім років, я працювала в сільському магазині і приходила до
Знаю я, чого з самого початку зятя незлюбила, адже вже з таким гарним хлопцем моя Ліля зустрічалася, а тепер буде вічно на виплати працювати. Так я собі тоді думала, але життя мені такий урок дало, що й до цих пір не віриться, що я так могла помилятися
Отож, Ліля моя єдина донька, балували ми її з чоловіком, але вони була у
Тобі не совісно, сестро? Скільки разів тобі наша мама допомагала, твої діти виросли в неї на подвір’ї. І от мамі дяка: ти обрала свекруху не маму рідну?
— Тобі не совісно, сестро. Скільки разів тобі наша мама допомагала, твої діти виросли
Я виконувала всі поради матері, але замість щасливого шлюбу отримувала казна-що. я не розуміла чому все так відбувається, адже мама говорила слушні речі, але від того любові та поваги від чоловіка не прибавлялося.
Це було багато років тому, коли ми тільки з моїм чоловіком одружилися і почали
Мені завжди важко проходити повз ці великі ковані ворота. Дорогий мурований триметровий паркан не приховує недобудований дім, що височіє на зарослому бур’янами подвір’ї. Саме через цю хату я й залишилася сиротою при живих дітях
Мені завжди важко проходити повз ці великі ковані ворота. Дорогий мурований триметровий паркан не

You cannot copy content of this page