Коли через тридцять років тато став у мене на порозі. То я забула всі слова, які колись мама казала. Я була певна, що переді мною інша людина, яка вивчила уроки від своїх вчинків, якби ж я знала
Мама була певна, що тато йшов на моє вісімнадцятиліття спеціально. – Дочекався, коли платити
Коли я вже сама побачила, що попід хату хтось ходить, то вирішила, що на наступний раз таки визирну з віконця, тому лиш засіріло, як я губи підмалювала, очі підвела і вже спостерігала, що хтось біля вікон стоїть
Я тоді в двері і вся обімліла. Коли мій молодший син прибіг з вигуками:
Коли мені казали, щоб я шукала собі пару, то я лиш гордовито казала: «Біжу, бо не маю кому штани прати!», але й на мене знайшовся такий, що лише підтвердив мої висновки щодо чоловіків
Отож, мені шістдесят три роки і я ніколи не була заміжня. Стосунки мала, навіть
А що я тоді мала робити, коли син поставив ультиматум, як я батька не пробачу, то він піде до нього жити? А що вже було потім і для чого було – питаю себе зараз. А відповідь так знайти й не можу
Любила я свого Петра дуже, так раділа, коли дізналася, що у нас буде дитинка,
Я наче опинилася в рол тієї білки в колесі, коли її викинуло з колеса і вона роззирається навколо, щоб нарешті побачити заради чого ж так старалася. Отак і мене попросили з роботи і стала я з речами оглядатися, а для чого ж я так старалася? І ось тут мені очі й розкрилися і на подруг, і на родину
Я пропрацювала на одному місці двадцять років і думала, що заслужила авторитет і повагу,
Знаєте, життя має здатність дивувати, навіть тоді, коли здається, що вже нічого не зміниться. Ось моя історія — історія жінки, яка все життя присвятила роботі, допомагала своїм дітям і, на схилі літ, отримала від них найкращий подарунок, який тільки можна було уявити
Я прожила в Італії понад тридцять років. Усе почалося з того, що я, як
Я була категорично проти такого весілля! І справа не втому, що моя донька виходить заміж за сина чоловіка, якого я колись дуже кохала
Те, що на сватання прийде Петро зі своїм батьком я знала, тому готувалася заздалегідь:
Я одразу сказала доньці аби не виходила заміж за цього чоловіка. Вона мене запевняла, що він найкращий в світі, а я твердо була переконана, що день, коли вона скаже: «Мамо, ти була права» настане
Єдине, в чому Оленка погодилася – що вона буде працювати і в цьому я
Коли я була молода, то про заміжжя й гадки не було. Зустрічалася-розставалася з хлопцями так само легко й надалі. Були такі, що після них залишалися рубці на серці, але більше було таких, які й сліду не лишали в моїх спогадах. Але був один, який не належав ні до тих, ні до тих
Тільки з роками мені вдалося його оцінити. Був у мене друг-одногрупник, давав мені списувати,
Я вирішила зробити коханому сюрприз, начиталася, що треба бути спонтанною і веселою. Вже би в мої роки та слухати свій внутрішній голос, але ж де. Та й він тільки те й робить, що нагадує: «Вже п’ятдесят один, поспіши!».
Тому не дивно, що я читаю поради в інтернеті та журналах. Отож, мені того

You cannot copy content of this page