Історії з життя 0
Я щиро раділа за доньку, за те, що її доля нарешті склалась і усі поневіряння позаду. Бачила, що другий чоловік не Вадим і любить її і трепетно ставиться. Їхала додому із радістю і легким сумом, бо ж доведеться скоро із онуками прощатись. “Воно й на краще, хоч собі зізнаюсь, – думала я, – бо в мої роки за двома хлопчаками вже й не набігаєшся”. Та щось пішло геть не так, як я собі бачила
Я щиро раділа за доньку, за те, що її доля нарешті склалась і усі
Історії з життя 0
Мамо, що це? Дивиться донька на мене своїми величезними блакитними очима і простягає папірець. Беру до рук зацікавлена, мало що знайти можна у шафі старій? Читаю і повільно осідаю на стілець. Дивлюсь дату – три дні тому
Мамо, що це? Дивиться донька на мене своїми величезними блакитними очима і простягає папірець.
Історії з життя 0
Коли от так із чоловіком разом прожили 35 років, то іншого життя собі уявити складно окрім, яку у парі. Та й онуки вже підростають, життя здається уже не змінним і на обрії захід. Та от не для мого Петра, як виявилось
Коли от так із чоловіком разом прожили 35 років, то іншого життя собі уявити
Історії з життя 0
Чогось у мене не складалося особисте життя і я не могла зрозуміти чому, бо наче й чоловіки за мною увивалися і заміжжя пропонували, але вартувало лиш зійтися ближче – і все, по любові. Я на багато що грішила, і на порчу, і на заздрість, але де я могла подумати, що причина в моїх батьках?
Здавалося б, батьки бережуть родину заради дітей, щоб діти росли щасливі, а потім діти
Історії з життя 0
Йшов мій чоловік до молодшої жінки і так вже хвалився, так вже роздувався від гордості і щастя, а тепер, що? Стоїть на хрестинах, мов у воду опущений, але ж ти сам того хотів!
Моєму чоловікові було п’ятдесят шість років, коли я почала його дратувати, все в мені
Історії з життя 0
Я звикла була так жити з чоловіком, в цьому трикутнику, хоч не раз говорила аби він вибрав родину, але ні. Жила заради дітей, поки все так склалося, що я прозріла і лиш шкодувала про одне – що не зробила цього раніше.
Толика я любила і заміж за нього виходила радо, у нас з’явилося двоє діток,
Історії з життя 0
Ну вже я раз сина свого погодувала, ну другий. Та мало, що між молодими, може не порозумілись. Чого лізти? Та й в радість дитину покормити, так їсть та так причмакує, так дякує гарно. Та от коли він уже тиждень у мене харчується, та ще й у лоток із собою бере додому, то вже й німий піде на балачку до невістки
Ну вже я раз сина свого погодувала, ну другий. Та мало, що між молодими,
Історії з життя 0
А як я могла інакше подумати, коли все складалося так, що не подруга мені Віта, хоч і дружимо понад двадцять років. Вона не враховує того, що я пережила, які думки в голову лізли, скільки ночей я не спала…
Ні, затялася і каже, що все, по дружбі, бо я чоловіка вибрала. Ми з
Історії з життя 0
Набираю Галину, аби про тітку Анну повідомити, а та говорить так спокійно: “Нічим не допоможу, я зараз за кордоном. В таку спеку мене не чекайте, то твоя тітка роби, як знаєш”. Мені аж потемніло перед очима: “То який закордон, якщо тебе з самого ранку на ринку у місті бачили?”, але відповіддю були довгі гудки. Дивлюсь у телефон і думаю, а де б ти Галю була, якби не моя тітка? От така дяка за все? То чи варто тоді добро людям робити?
Набираю Галину, аби про тітку Анну повідомити, а та говорить так спокійно: “Нічим не
Історії з життя 0
Невістка одразу мене у свекрухи записала. Не мамою другою зробила а саме свекрухою. Ще на весіллі свій норов показала, бо я через неї такого сорому зазнала, що й досі згадуючи по стіні сповзаю
Невістка одразу мене у свекрухи записала. Не мамою другою зробила а саме свекрухою. Ще

You cannot copy content of this page