В двері довго дзвонили, тому настрій у мене вже був відповідний. Але я не сподівалася, що гостя мене відпихне і безцеремонно у взутті завалиться просто у вітальню
– Я кохана твого чоловіка і хочу давно з тобою поговорити, бо Саша тягне
Тепер коли невістка мене набирає, я й трубки брати не хочу. Чоловік картає, каже, що Катя – то тепер єдина рідна нам людина, як і онуки. Але після останнього її прохання, я вже й не знаю, а чи потрібна нам така рідня. Ще й онуки нею навчені у трубку таке говорять, що треба сісти одразу, адже ноги не втримають
Тепер коли невістка мене набирає, я й трубки брати не хочу. Чоловік картає, каже,
Немає гірш, як ото зробить людина капость і прикривається незнанням і святою простотою. Так і свекруха моя: виллє п’ятилітрову каструлю свіжого борщу, а коли я запитаю нащо, так у сльози. І так вона щиро кається і картає ж себе, сльози втирає і за тонометр хапається, що уже сам не радий, що слово їй сказав
Немає гірш, як ото зробить людина капость і прикривається незнанням і святою простотою. Так
Я працюю сільському кафе кухарем, мене замовляють на різні святкування і я ще не маю спокою вдома, бо як не свято чи іменини – вся дорога родина у мене вдома, цьогоріч я зрозуміла, що або я старію вже, або що.
Чомусь моя родина думає, що продукти я не купую в магазині. А мені все
Мої сусіди зверху геть мені життя не дають, як не діти скачуть по підлозі так, що мені аж світильник хитається, то чоловік з жінкою вигримують дверима. Нащо ото жити, щоб отак один на одного нерви зганяти? Я завжди до них приходила і робила зауваження, тому я їх добре знаю і їхніх дітей
– Два лобуряки в хаті товчуться, то ти їх чого на вулицю не виженеш
Свекри відмовляються приходити до нас на весілля, якщо там буде мій тато і не буде мами. Бачте, вони повністю стали на її сторону і нічого чути не бажають. “Вона ж тебе виростила. Така їй від тебе дяка?” – кажуть мені хитаючи головами. От тільки я не розумію, чому мама моя ображається і намагається зробити все, лиш би на моєму святі тата не було
Свекри відмовляються приходити до нас на весілля, якщо там буде мій тато і не
Вона так пальцями в усі боки тицяла, що я не встигала і вслідкувати за тим. Бачу, що на мого сина на два дні стільки вже роботи наскладали, що й десять не впорається. Питаю, а чи не надто то, а сваха так звисока: “А що, як квартиру купувати, то все було добре, а як прийти і допомагати, то вже й важко?” Я так і сіла. А вона до тієї квартири яким боком.
Вона так пальцями в усі боки тицяла, що я не встигала і вслідкувати за
Надумала я батьківську хату продавати. А що? Я все своє життя прожила в місті, до зручностей звикла, що в магазин пішла і купила, а не виорала, посадила, висапала, викопала і вже їж через чотири місяці. Прогрес!
Та й навіщо мені та хата? Це я ще онуків до мами возила, бо
Я знала що мого чоловіка фактично виростила його бабуся. Хоч були в нього і тато і мама, але один відхрестився, а мама все життя їздила на роботи, аби лиш сина виростити і освіту йому хорошу дати. Саме тому мені нині і дивна поведінка мого чоловіка і те, як він реагує на останні події
Я знала що мого чоловіка фактично виростила його бабуся. Хоч були в нього і
Від почутого я просто впала в такий шал, що слів не добирала. Я ж їй життя віддала, все для неї, думала виросте і вже тоді якось я почну жити, а вона он що мені зробила. Дивилася на свої порепані руки, які не бачили крему і розуміла, що в сорок п’ять років таких рук не має бути в жінки. Я все їй віддала, всю себе вичавила і викрутила аби тільки у неї все було, любої донечки, а вона просто повторила мою долю.
Я теж привела Світланку на світ без батька, мій хлопець сказав, що він взагалі-то

You cannot copy content of this page